Стаття 255. Види забезпечення по соціальному страхуванню
Кодекс законів про працю - Глава XVII (ст.253-256) |
Стаття 255. Види забезпечення по соціальному страхуванню
Працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються в порядку державного соціального страхування: 1) допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою по вагітності, родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років; 2) допомогою з нагоди народження дитини; допомогою на поховання; 3) пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, а також пенсіями за вислугу років, встановленими для деяких категорій працівників. Кошти державного соціального страхування використовуються також на санаторно-курортне лікування працівників, обслуговування їх профілакторіями та будинками відпочинку, на лікувальне (дієтичне) харчування, на утримання дитячих таборів відпочинку та оздоровлення та на інші заходи по державному соціальному страхуванню.( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указом ПНР № 4617-Ю від 24.01.83; Законами № 871-12 від 20.03.91. № 263/95-ВР від 05.07.95)
1. Серед видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визначених ст. 4 Основ законодавства України у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зазначено пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, на випадок безробіття. Законодавством можуть визначатись й інші види соціального страхування. Відносини, що виникають за окремими видами страхування, повинні регулюватись окремими законами.
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та
2. Право на допомогу виникає у працівника чи службовця, якщо непрацездатність наступила в період його роботи, включаючи час випробовування. Періодом роботи вважається час, коли працівник фактично почав працювати, і до дня звільнення включно.
3. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При захворюванні на туберкульоз допомога видається 10 місяців підряд або 10 протягом останніх 12 місяців. Допомога по хворобі надається, якщо вона наступила у перший день трудової діяльності, протягом роботи і в день звільнення.
4. Якщо працівник підприємства по обробці, зберіганню або продажу харчових продуктів усунутий від роботи внаслідок інфекційного захворювання відповідно з установленими правилами, допомога видається йому так само, як і при загальному захворюванні.
5. Право на допомогу в зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу при народженні дитини, по догляду за дитиною для неза-страхованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування осіб визначається Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції 2 березня 2001 р.
6. Кошти державного соціального страхування використовуються також на санаторно-курортне лікування працівників, обслуговування їх профілакторіями і будинками відпочинку, на лікувальне, (дієтичне) харчування, на утримання дитячих таборів відпочинку та на інші заходи по державному соціальному страхуванню.
< Попередня Наступна >