100

---

Стаття 238. Задоволення грошових вимог

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

(Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ГІВР № 1616-09 від 24.12. 76; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 2134-12 від 18.02.92)

1.  При розгляді трудового спору з питань про грошові вимоги суд або інший орган, який розглядає трудові спори, має право винести рішення про виплату працівнику грошових сум без обмеження будь-яким строком.

2.  На відміну від положення коментованої статті, вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи задовольняються органом, який розглядає трудовий спір, не більш як за один рік. 1 лише якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга ст. 235 КЗпП).

3.  На підставі ст. 238 КЗпП суд має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку за роки, що передували звільненню (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»)

 

< Попередня   5/5172--239--------.html">Наступна >