172

---

Стаття 160. Контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки через свої виборні органи і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.

(Стаття 160 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 8474-10від 27.02.85; Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1. На власника або уповноважений ним орган покладено обов'язок здійснення постійного контролю за додержанням працівниками вимог законодавства про охорону праці. Загальний контроль за додержанням законодавства здійснюють керівник підприємства, його заступники, керівники структурних підрозділів підприємства, безпосередні керівники робіт. Для здійснення спеціального контролю на підприємствах, в установах, організаціях згідно зі ст. 23 Закону України «По охорону праці» створюється служба охорони праці.

Служба охорони праці здійснює організацію безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, проведення професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганду безпечних методів праці, запровадження оптимальних режимів праці і відпочинку працівників, професійного добору виконавців для певних видів робіт та здійснення контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці.

Порядок створення та повноваження служби охорони праці регулюються положенням, що приймається власником або уповноваженим ним органом на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по наг

ляду за охороною праці № 73 від 3 серпня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями.

2.  Служба охорони праці створюється на всіх підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, її ліквідація можлива лише у разі ліквідації самого підприємства, установи, організації.

3.  Служба охорони праці контролює:

а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудовими колективами і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

в)  відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;

г)  своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

ґ) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

д)  використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;

є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

є) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.

4.  Спеціалісти з охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників, та одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.

Для виконання функцій, покладених на службу охорони праці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують законодавство про охорону праці; порушувати клопотання про заохочення працівників; вимагати відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.

5.  Виявивши порушення вимог нормативних актів про охорону праці, спеціалісти служби видають керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи за формою 1-ОП. Припис складається у двох примірниках, один з яких подається керівникові перевіреного об'єкта, цеху, підприємства, другий залишається у службі охорони праці. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом п'яти років.

У приписі вказуються: сутність виявлених недоліків; нормативні акти про охорону праці, положення яких порушено; строк, протягом якого виявлені порушення повинні бути усунені, та дата фактичного виконання заходів.

Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису чи одержання припису, такий з відповідним поданням надсилається на ім'я керівника, якому підпорядкований керівник структурного підрозділу, або керівникові підприємства. Якщо ж керівник підприємства відмовляється від підпису чи одержання припису і дане підприємство не має вищої за підлеглістю господарської організації, то спеціаліст з охорони праці запрошує двох свідків (членів комісії з питань охорони праці підприємства, уповноважених від трудового колективу з питань охорони праці або від профспілки) і вони засвідчують цей факт. Припис з відповідними поясненнями може бути надіслано у районну прокуратуру, територіальний орган Держнаглядохорон-праці за місцем знаходження підприємства.

Приписи спеціалістів служби охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці — керівник підприємства.

6.  Система заходів з організації ефективного управління охороною праці та здійснення належного контролю передбачає постійну співпрацю власника або уповноваженого ним органу з найманими працівниками та їх представниками, створення з ними спільних органів. До таких органів належить комісія з питань охорони праці підприємства. Вона здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газова-ною солоною водою та станом використання санітарно-побутових приміщень тощо.

Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, тому на відміну від служби охорони праці її рішення мають рекомендаційний характер.

7. Громадський контроль за додержанням власником або уповноваженим ним органом і всіма працівниками законодавства про охорону праці здійснюють:

—  наймані працівники — через уповноважених представників;

—  професійні спілки — через свої виборні органи і представників.

8.  Правовий статус уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці на підприємстві, в установі, організації визначається Положенням про роботу уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці. Це Положення розробляється за участю представників власника або уповноваженого ним органу, трудового колективу та профспілки (профспілок) на підставі Типового положення про роботу уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

9.  Уповноважені з питань охорони праці не звільняються від виконання своїх трудових функцій, а контрольні повноваження здійснюють безпосередньо на своїх дільницях, у цехах, змінах, бригадах і ланках. Вони звільняються від основної роботи у разі їх залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці. Цей строк і збереження середньої заробітної плати встановлюються у колективному договорі.

10.  Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за відповідністю законодавству з охорони праці:

— умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва; стану засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, проходів, шляхів евакуації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов;

—  режиму праці і відпочинку;

—  використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

—  забезпеченості працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, організації питного режиму;

—  пільг і компенсацій, що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці;

— відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди;

— проведення навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці;

—  проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів;

—  забезпечення працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержання працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;

—  своєчасності і правильності розслідування, документального оформлення та обліку нещасних випадків та професійних захворювань;

—  виконання наказів, розпоряджень, заходів з питань охорони праці, в тому числі заходів із усунення причин нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, визначених в актах розслідування;

—  використання фонду охорони праці підприємства за його призначенням;

—  наявності і стану наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві.

11.  Виявивши порушення нормативних актів з охорони праці, уповноважений вносить пропозиції щодо їх усунення у спеціально заведену для цього книгу. Він може вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

Пропозиції уповноваженого підлягають обов'язковому розгляду власником чи керівником відповідного структурного підрозділу підприємства. Уповноважений контролює реалізацію внесених ним пропозицій.

У разі створення загрози життю або здоров'ю працівників уповноважений має право вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці.

12.  Правом на здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спец-взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту наділені профспілкові організації. Для здійснення ефективного контролю та попередження порушень у сфері охорони праці профспілки вправі:

—  у разі загрози життю або здоров'ю працівників вимагати від власника або уповноваженого ним органу негайно припинити роботи на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення такої загрози;

—  брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань та давати свої висновки про них;

—  вносити подання, які є обов'язковими для розгляду власником або уповноваженим ним органом, та одержувати від них аргументовані відповіді.

13. Для здійснення контролюючих функцій професійні спілки створюють відповідні інспекції, комісії, обирають представників та затверджують положення про них. Президією Федерації профспілок України прийнято Типове положення представників профспілок з питань охорони праці, Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства та Положення про громадського інспектора з охорони праці.

 

< Попередня   Наступна >