151

---

Стаття 90. Порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці

При відрядній оплаті праці розцінки визначають виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

1.  Стаття конкретизує метод визначення розцінки при відрядній оплаті праці з використанням деяких норм праці.

2.  Відрядна розцінка — це розмір оплати, як правило, тарифної, за випуск одиниці продукції, виконання одиниці роботи, окремої операції. Вона застосовується при відрядній оплаті праці, коли є можливість врахувати обсяг виробленої продукції або виконаної роботи, а також чітко пронормувати витрати часу на одиницю продукції (роботи). Крім того, повинна бути необхідність нарощувати обсяги виробництва продукції (робіт) без зниження її (їх) якості. Відрядна розцінка може бути операційна, індивідуальна або колективна і розрахована на одну трудову операцію, одного робітника або групу робітників (бригаду). В останньому випадку вона може бути комплексною, бо розрахована на комплекс робіт, на який встановлена комплексна норма або агрегатна, бо норма встановлена на обслуговування конкретного агрегату.

3.  Розцінки залежать від розрядів роботи, а не від робітників, які їх виконують, оскільки розцінюється робота, а також норми часу і виробітку. Згідно з цим розцінка переглядається при зміні тарифної ставки, роботи, норм часу і виробітку. В зв'язку з тим, що умови праці враховуються в нормах праці, їх зміна не порушує стабільності розцінки.

ify;">Розцінки можна рекомендувати змінювати лише в разі переходу на підприємстві при узгодженні з профспілковим комітетом на норми, розраховані на підставі міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативів. За таких умов можна рекомендувати, виходячи із накопиченого досвіду, тимчасове підвищення розцінки, наприклад на 20 %, за рахунок економії заробітної плати, передбачивши таку мотивацію в положенні про матеріальне стимулювання на підприємстві та колективному договорі.

4.  Різниця між сумою заробітку за розцінкою і тарифом складає приробіток, який, стимулюючи зростання продуктивності праці і заробітної плати, одночасно призводить до послаблення нормування праці, перешкоджає запровадженню технічно обгрунтованих норм. Приробіток характеризує рівень ефективності застосування норми. Великий приробіток свідчить про застаріння і необхідність заміни норми.

5.  Метод визначення відрядної розцінки залежить від даних, які при цьому використовуються. Якщо відомі тарифна ставка і норма часу, то розцінка визначається за формулою Р= Т- Нч,

де Р —-розцінка за одиницю продукції (роботи), операцію (коп., грн.);

Т — тарифна ставка розряду відповідної роботи (коп./год; грн/день);

Нч — норма часу (нормо-год, нормо-дні).

В розрахунку повинна додержуватися порівняльність умов — якщо норма часу виражена в нормо-годинах, то тарифна ставка також повинна бути погодинною, а якщо в нормо-днях, то відповідно — денна тарифна оплата.

Приклад. Тарифна ставка третього розряду роботи дорівнює 86 коп., норма часу на операцію 0,2 год. Тоді розцінка на операцію дорівнює 17 коп. (86 коп. х 0,2 год).

Якщо приймається для розрахунку норма виробітку, то формула матиме такий вигляд:

г — І . лВИр ,

де Нвир —норма виробітку (за год., день).

Приклад. Тарифна ставка третього розряду роботи дорівнює 80 коп., а норма виробітку становить 10 деталей за годину. Тоді розцінка буде дорівнювати 8 коп. (80 коп.: 10 деталей).

Якщо норма виробітку представлена за день (зміну), то необхідно визначити спочатку денну тарифну оплату. Наприклад, норма виробітку за зміну становить 20 одиниць, а тарифна ставка — 80 коп. Тоді розцінка дорівнює 80 коп. 8/20 = 32 коп.

6. Колективна розцінка при колективній відрядній системі оплати праці визначається шляхом підсумовування операційних та індивідуальних розцінок. Якщо розцінка визначається на таких ділянках виробництва, де діють комплексні або укрупнені норми часу і норми виробітку, то методи розрахунку аналогічні наведеним вище, але при цьому тарифна оплата праці приймається як сума тарифних ставок всіх робітників, які працюють за цими нормами. Якщо бригаді робітників-погодинників встановлено нормоване завдання в натуральному виразі, то для розрахунку комплексної розцінки необхідно суму тарифної оплати всіх робітників бригади розділити на відповідне нормоване завдання.

Приклад. 1) Сума погодинних тарифних ставок бригади за зміну дорівнює 150 грн., а комплексна норма виробітку — 200 одиниць. Отже, комплексна розцінка дорівнює 75 коп. (150 : 200).

2) Агрегат обслуговують 10 робітників, сумарний погодинний тарифний фонд оплати яких складає 7 грн., продуктивність агрегату 50 одиниць продукції за зміну. Тоді колективна (агрегатна) розцінка дорівнює:

Т= Тг: 4=700 коп.: 10 = 70 коп.;

Нч = (10 х 8) : 50 = 1,6 нормо-год;

Рк = 70 коп. х 1,6 = 112 коп.,

де Г — середня тарифна ставка в бригаді, коп;

Нч — бригадна норма часу на одиницю продукції, год; Рк — агрегатна розцінка, коп.

У разі коли при розрахунку тарифної оплати праці декілька видів робіт (декілька робітників) мають однаковий розряд, то погодинна (денна) тарифна ставка збільшується у відповідну кількість разів.

7.  При роботі бригади погодинників за напруженим нормованим завданням можна рекомендувати встановлювати доплати в розмірі, наприклад 20 %, за аналогією з робітниками-відрядни-ками (п. 3), оскільки воно розраховано за прогресивними нормами. З метою більш рівномірного стимулювання виконання нормованого завдання можна доплату диференціювати за кожний процент зі зростанням її в міру наближення до виконання напруженого завдання на 100 %. Наприклад, напружене завдання виконано на 100 %. При умові, що норми виробітку при його розрахунку були підвищені на 20 %, це означає, що вони до переходу на такий спосіб організації роботи перевиконані на 20 %. Розмір доплати може бути диференційованим згідно з накопиченим досвідом за такою шкалою. За кожний процент виконання нормованого завдання встановлюється відповідно до рівня його загального виконання від 80—90 % - 0,5 %, 91-95 % — 1 %, 96—100 % — 2 %. Отже, ціна кожного процента перевиконання зростає в ході наближення до його виконання на 100 %.

8.  Всі роботи, які виконані бригадою при колективній формі організації та оплати праці, понад нормоване завдання не включені при розрахунку комплексної розцінки, повинні оплачуватися окремо за самостійними розцінками і нормами.

 

< Попередня   Наступна >