159

---

Стаття 92. Встановлення нормованих завдань при почасовій оплаті праці

При почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників.

(Стаття 92 із змінами, внесеними згідно і Указом II ВР № 5938-11 від 27.05.88)

1. У статті наголошується про те, що нормуватися повинна не тільки праця робітників-відрядників. При почасовій оплаті праця повинна нормуватися також шляхом встановлення норм чисельності, обслуговування або нормованого завдання, які являють собою конкретні обсяги робіт, обов'язкові до виконання. За умови невизначеності обсягів роботи встановлюється необхідна чисельність для її виконання.

2.  Погодинна оплата праці з встановленням нормованого завдання використовує переваги двох систем оплати праці — відрядної і погодинної. Вона одержала широке застосування в період розвитку колективних форм організації та оплати праці. Колектив робітників, який оплачується погодинно, одержує певне кінцеве завдання, котре повинен виконати. Використання нормованих завдань сприяло переводу окремих груп робітників з відрядної на погодинну систему оплати праці.

Нормоване завдання — це встановлений для робітника (працівника) чи групи робітників (працівників), бригаді при погодинній формі оплати праці обсяг роботи. Він може вимірюватися в натуральних одиницях (штуки, тони, кількість обладнання тощо), трудомісткості (години). Нормоване завдання може видаватися на зміну, місяць, сезон, наприклад, на ремонт обладнання цукрового заводу в міжсезонний період. Воно може бути представлено в окремих випадках графічно. Нормоване завдання видається робітнику чи бригаді погодинників у вигляді наряду, в якому показується обсяг роботи, норма часу на одиницю і на весь обсяг роботи. Нормоване

завдання слід відрізняти від виробничого завдання робітникам-відрядникам, яке видається додатково з нормою виробітки (часу) для врахування при визначенні премії.

Нормоване завдання, яке виражається нормо-годинами, визначається за такою формулою:

Н3= Тн = tHA,

де НЗ   — нормоване завдання, нормо-год;

Тн    — сумарний нормований час, нормо-год;

tH      — норма часу на одиницю роботи;

А      — кількість одиниць роботи.

3.  У зв'язку з тим, що інколи норми часу недостатньо обгрунтовані, нормований час можна рекомендувати корегувати на існуючий в бригаді відсоток перевиконання норм виробітку за такою формулою:

НЗ' — Тн Кн

де НЗ' — напружене нормоване завдання, нормо-год;

Кн — коефіцієнт, який враховує існуюче в бригаді перевиконання норм часу.

Приклад. Ти — 1700 год, середній відсоток перевиконання норм часу бригадою в попередній період становить 20 %. Тоді напружене нормоване завдання бригаді дорівнює 1360 нормо-год (1700 • 0,8).

4.  Рівень виконання нормованого завдання, представленого в нормо-годинах, у відсотках може визначатися за формулою:

Рнз= Тн/Тф-100,

де Рнз — рівень виконання нормованого завдання; Тн — обсяг виконаної роботи, нормо-год; Тф — сума явочного часу всього складу бригади за відповідний період, год.

Рівень виконання нормованого завдання можна рекомендувати визначати з урахуванням додаткових витрат робочого часу не з вини робітників, а також додаткового нормованого часу на виконання робіт, які не були передбачені нормованим завданням.

Рівень виконання нормованого завдання визначається для розрахунку премії бригаді за його виконання і перевиконання. Окрім того, при застосуванні напруженого нормованого завдання можна рекомендувати встановлення відповідної доплати після досягнення прийнятого початкового рівня виконання, наприклад 80 %, оскільки він дорівнює 100 % норм виробітки до переходу на роботу з напруженим нормованим завданням.

5. Досвід свідчить, що застосування нормованих завдань сприяє, без сумніву, підвищенню ефективності праці і виробництва, але вимагає додаткових зусиль від відповідних керівників і спеціалістів.

Для підвищення продуктивності праці окремих працівників, яким платять погодинно, може встановлюватися норма обслуговування чи норма чисельності.

 

< Попередня