Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу

Кодекс законів про працю - Глава IV (ст.50-65)
114

Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 1)  для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством. Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

(Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91, №3610-12 від 17.11.93, № 263/95-ВР від 05.07.95)

1.  Скорочений робочий день — це робочий день, що встановлюється для окремих категорій працівників тривалістю менше нормального робочого дня з метою надання їм додаткового відпочинку і створення умов для підвищеної охорони праці. При цьому відповідно встановлюється і скорочений за кількістю робочих годин робочий тиждень.

Коментована стаття передбачає кілька різновидів скороченого робочого дня та відповідно скороченого робочого тижня, що визначаються категоріями працівників, яким вони надаються, своєю тривалістю та спеціальним пільговим призначенням. Скорочена тривалі

сть робочого часу встановлена з метою посилення охорони праці працівників певних категорій, а також створення найбільш сприятливих умов для поєднання праці з навчанням.

2.  Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 Кодексу). Це стосується і учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти та вищих закладів освіти першого і другого рівнів акредитації, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємствам надано право встановлювати учням доплати до заробітної плати (ст. 194 Кодексу).

3.  Скорочена тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не може перевищувати 36 годин на тиждень. Диференціація скороченої тривалості робочого часу в цих межах залежить від виробництва, професії, посади з шкідливими умовами праці, в яких виконується робота.

4.  Скорочений робочий час встановлено також для деяких категорій працівників розумової праці, діяльність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням. До них зокрема, належать викладачі, вчителі, лікарі.

5.   Професорам, доцентам, асистентам і викладачам вищих закладів освіти встановлено шестигодинний робочий день, що охоплює навчальну, методичну і науково-досліднницьку роботу.

6.  Скорочений робочий час встановлено і для деяких категорій інв&іідів. Робочий тиждень інвалідів по зору першої та другої групи, що працюють на державних підприємствах, становить 36 годин.

Таку саму тривалість робочого часу встановлено інвалідам першої та другої груп, які працюють на навчально-виробничих підприємствах глухих.

7.  Скорочена тривалість робочого часу передбачена також для працівників, які успішно навчаються без відриву від виробництва (ст. 209 Кодексу).

8.  Підприємствам і організаціям надано право встановлювати за рахунок власних коштів скорочену тривалість робочого часу для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або ди-тину-інваліда. При цьому частиною четвертою ст. 51 не зазначено наявності певної кількості дітей віком до 14 років. Отже, жінці достатньо мати одну дитину цього віку.

Встановлення за колективним договором скороченої тривалості робочого часу жінкам, які мають дітей до 14 років або ди-тину-інваліда, за рахунок власних коштів підприємства відповідає і ст. 9-1 Кодексу, якою надано право підприємствам, установам, організаціям за рахунок власних коштів встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Це стосується також і скороченого робочого часу, який може бути встановлений для будь-якої категорії працівників. Більш того, при укладенні колективних договорів підприємства можуть встановлювати для всіх працівників меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством.

9. У період з 1 січня 1996 р. до 1 січня 2000 р. для осіб, які працювали на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження, було запроваджено скорочену тривалість робочого часу — не більше як 36 годин на тиждень (Постанова Кабінету Міністрів України № 250 від 29 лютого 1996 р. «Про компенсації та пільги особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження»).

 

< Попередня   Наступна >