117

---

Стаття 26. Випробування при прийнятті на роботу

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: для осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу згідно з рекомендацією медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при направленні на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

(Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91, № 6/95-ВР від 19.01.95)

1.  Строк випробування може встановлюватись тільки при прийомі на роботу і тільки за згодою між обома сторонами трудового договору. При призначенні працівника на більш високу посаду на тому самому підприємстві, в установі, організації встановлення випробування не допускається, оскільки уданому випадку має місце переведення. Випробування же встановлюється при прийнятті на роботу.

2.  Про прийняття на роботу працівника з випробувальним строком видається наказ, в якому робиться застереження про випробування. З цим наказом працівник повинен бути ознайомлений під розписку. Відсутність підпису працівника може бути підставою виникнення трудового спору про відсутність погодження при прийомі на роботу про встановлення строку випробування.

"text-align: justify;">3.   Правове становище працівників, прийнятих на роботу з випробуванням, аналогічне з становищем постійних працівників, їм доручається робота, що належить до тієї спеціальності чи посади, на яку вони прийняті; вони підлягають внутрішньому трудовому розпорядку, при настанні страхового випадку забезпечуються допомогами по державному соціальному страхуванню тощо.

4. Перелік працівників, яким не може бути встановлено випробування, не є вичерпним. Не може встановлюватись випробування при прийомі на роботу тимчасових і сезонних працівників.

Якщо відносно працівників, для яких випробування не може встановлюватись, все-таки була досягнута угода сторін про випробування, ця угода відповідно до ст. 9 цього Кодексу є недійсною.

5. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посади державного службовця, може проводитись їх стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців (п. 1 Положення про порядок стажування у державних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 1 грудня 1994 p.).

 

< Попередня   Наступна >