110

---

Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк

1. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчи­нення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених пунктом 5 части­ни третьої цієї статті, — більше п'ятнадцяти років. Неповнолітні, засуд­жені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціаль­них виховних установах. 2. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. 3. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому: 1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років; 2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років; 3) за тяжкий злочин — на строк не більше семи років; 4) за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років; 5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, — на строк до п'ятнадцяти років.

 

1. Позбавлення волі на певний строк як найбільш суворе покарання повин­не призначатися неповнолітньому тільки за умови, що на підставі оцінки осо­би і всіх обставин справи суд дійшов висновку про те, що всі інші, більш м'які види покарань, не дають змоги досягти мети кримінального покарання.

Позбавлення волі відповідно до ч. 2 ст. 102 КК взагалі не може бути при­значене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 12 КК).

2. Особливості позбавлення волі при призначенні його неповнолітньому полягають у тому, що: 1) КК визначає нижчі (ніж передбачені у ст. 63 КК) межі максимальних строків позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 102 КК позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років. Лише у випад­ку, передбаченому в п. 5 ч.

З ст. 102 КК, позбавлення волі неповнолітньому може бути більше десяти, але не більше п'ятнадцяти років; 2) залежно від категорії злочину, за який засуджений неповнолітній (див. ст. 12 КК), поз­бавлення волі може бути призначене:

1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років (щодо поняття повторності див. коментар до ст. 32 КК);

2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років;

3) за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;

4) за особливо тяжкий злочин — не більше десяти років;

5) за вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного з умисним позбав­ленням життя людини — на строк до п'ятнадцяти років (п. 5 ч. З ст. 102 КК).

3. Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах, максимально пристосованих для цих осіб (ст. 18 ВТК).

 

< Попередня   Наступна >