Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
Загальна частина - Розділ ХІ (ст.65-73) |
Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
1. При складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт. 2. При призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно. 3. Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. 4. Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно. 5. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.1. У частині 1 ст. 72 КК встановлено низку правил, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів та вироків.
2. Ці правила застосовуються судом, по-перше, коли за окремі злочини (ст. 70 КК) чи за окремими вироками (ст. 71 КК) призначені основні або додаткові покарання різних видів. По-друге, вони використовуються тільки тоді, коли остаточне покарання за сукупністю злочинів або вироків призначається за принципом повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини або за окремими вироками. По-третє, для забезпечення такого складання в ч. 1 ст. 72 КК встановлюється співвідношення різних видів покарань, використовуючи яке, суд може перевести менш суворий вид покарання в більш суворий за певною шкалою їх еквівалентів (див. пункти 13—15 коментарю до ст. 70 та пункти 6—8 — до ст. 71 КК).
3. Закон (статті 70 та 71 КК) допускає складання покарань одного виду, а також тих покарань різного виду, які перелічені в ч. 1 ст. 72 КК. Тому в ч. З ст. 72 КК встановлений особливий порядок призначення за сукупністю злочинів та вироків таких видів основних, а в ч. 4 ст. 72 КК — додаткових покарань, які складанню з іншими видами покарань не підлягають і у всіх випадках виконуються самостійно (див. пункти 14, 16, 19, 22 коментарю до ст. 70 та пункти 7, 13, 14 — до ст. 71 КК).
4. У частині 2 ст. 72 КК зазначені особливі правила, якими повинен керуватися суд при призначенні за сукупністю злочинів та вироків таких видів покарань, як виправні роботи (ст. 57 КК) та службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК) і згідно з якими складанню в цих випадках підлягають лише строки зазначених видів покарань, а розміри утримань із заробітку засудженого не складаються й обчислюються за кожним вироком самостійно.
5. Особливість цих правил полягає у тому, що, по-перше, вони стосуються тільки цих двох видів основних покарань (статті 57 і 58 КК). По-друге, застосовуються лише тоді, коли ці види покарань призначені за усі або, у всякому разі, не менш, ніж за два злочини, що входять до сукупності (ст. 70 КК) або за кількома вироками (ст. 71 КК). По-третє, ці правила використовуються лише у випадках визначення остаточного строку виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців за принципом повного чи часткового складання за статтями 70 та 71 КК. У цих випадках для кожної частини строку остаточного покарання, призначене за сукупністю злочинів або вироків, зберігаються ті відсотки утримань із заробітку, які були встановлені судом при засудженні особи за кожен злочин чи за кожним вироком.
6. У частині 5 ст. 72 КК встановлені правила, за якими попереднє ув'язнення зараховується в строк покарання, призначеного вироком суду. Умови цього зарахування залежать від виду покарання, призначеного судом: а) якщо цим покаранням є позбавлення волі, то зарахування провадиться день за день; б) якщо покарання не пов'язане з позбавленням волі і зазначене у ч. 1 ст. 72 КК, то для зарахування використовується шкала еквівалентів різних видів покарань, передбачена цією нормою; в) якщо покарання не зазначене у ч. 1 ст. 72 КК, то з урахуванням строку попереднього ув'язнення суд може або пом'якшити призначене покарання, або повністю звільнити засудженого від його відбування.
7. Пом'якшення покарання за ч. 5 ст. 72 КК провадиться судом або у межах мінімуму санкції статті, за якою засуджується винний, або у межах мінімального строку, встановленого у Загальній частині КК для того виду покарання, яке призначив суд. Звільнення від покарання може бути тільки повним, оскільки ні часткове звільнення від покарання, ні заміна його іншим, більш м'яким, у ч. 5 ст. 72 КК не передбачені.
< Попередня Наступна >