Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Загальна частина Розділ ХІ (ст.65-73) Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення

Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення

Загальна частина - Розділ ХІ (ст.65-73)
185

Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення

1. При складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю ви­років менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид ви­ходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослуж­бовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт; 2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослуж­бовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обме­ження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; 4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт. 2. При призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кож­ним вироком самостійно. 3. Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за су­купністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами по­карань не підлягають і виконуються самостійно. 4. Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються са­мостійно. 5. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передба­ченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазна­чених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнен­ня, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

yle="text-align: justify;"> 

1. У частині 1 ст. 72 КК встановлено низку правил, якими повинен керу­ватися суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів та вироків.

2. Ці правила застосовуються судом, по-перше, коли за окремі злочини (ст. 70 КК) чи за окремими вироками (ст. 71 КК) призначені основні або додаткові покарання різних видів. По-друге, вони використовуються тільки тоді, коли остаточне покарання за сукупністю злочинів або вироків призна­чається за принципом повного чи часткового складання покарань, призначе­них за окремі злочини або за окремими вироками. По-третє, для забезпечен­ня такого складання в ч. 1 ст. 72 КК встановлюється співвідношення різних видів покарань, використовуючи яке, суд може перевести менш суворий вид покарання в більш суворий за певною шкалою їх еквівалентів (див. пункти 13—15 коментарю до ст. 70 та пункти 6—8 — до ст. 71 КК).

3. Закон (статті 70 та 71 КК) допускає складання покарань одного виду, а також тих покарань різного виду, які перелічені в ч. 1 ст. 72 КК. Тому в ч. З ст. 72 КК встановлений особливий порядок призначення за сукупністю злочинів та вироків таких видів основних, а в ч. 4 ст. 72 КК — додаткових покарань, які складанню з іншими видами покарань не підлягають і у всіх випадках виконуються самостійно (див. пункти 14, 16, 19, 22 коментарю до ст. 70 та пункти 7, 13, 14 — до ст. 71 КК).

4. У частині 2 ст. 72 КК зазначені особливі правила, якими повинен ке­руватися суд при призначенні за сукупністю злочинів та вироків таких видів покарань, як виправні роботи (ст. 57 КК) та службові обмеження для війсь­ковослужбовців (ст. 58 КК) і згідно з якими складанню в цих випадках підлягають лише строки зазначених видів покарань, а розміри утримань із заробітку засудженого не складаються й обчислюються за кожним вироком самостійно.

5. Особливість цих правил полягає у тому, що, по-перше, вони стосують­ся тільки цих двох видів основних покарань (статті 57 і 58 КК). По-друге, застосовуються лише тоді, коли ці види покарань призначені за усі або, у всякому разі, не менш, ніж за два злочини, що входять до сукупності (ст. 70 КК) або за кількома вироками (ст. 71 КК). По-третє, ці правила ви­користовуються лише у випадках визначення остаточного строку виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців за принципом по­вного чи часткового складання за статтями 70 та 71 КК. У цих випадках для кожної частини строку остаточного покарання, призначене за сукупністю злочинів або вироків, зберігаються ті відсотки утримань із заробітку, які бу­ли встановлені судом при засудженні особи за кожен злочин чи за кожним вироком.

6. У частині 5 ст. 72 КК встановлені правила, за якими попереднє ув'яз­нення зараховується в строк покарання, призначеного вироком суду. Умови цього зарахування залежать від виду покарання, призначеного судом: а) як­що цим покаранням є позбавлення волі, то зарахування провадиться день за день; б) якщо покарання не пов'язане з позбавленням волі і зазначене у ч. 1 ст. 72 КК, то для зарахування використовується шкала еквівалентів різних видів покарань, передбачена цією нормою; в) якщо покарання не зазначене у ч. 1 ст. 72 КК, то з урахуванням строку попереднього ув'язнення суд мо­же або пом'якшити призначене покарання, або повністю звільнити засудже­ного від його відбування.

7. Пом'якшення покарання за ч. 5 ст. 72 КК провадиться судом або у ме­жах мінімуму санкції статті, за якою засуджується винний, або у межах мінімального строку, встановленого у Загальній частині КК для того виду покарання, яке призначив суд. Звільнення від покарання може бути тільки повним, оскільки ні часткове звільнення від покарання, ні заміна його іншим, більш м'яким, у ч. 5 ст. 72 КК не передбачені.

 

< Попередня   Наступна >