Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Загальна частина Розділ ІІІ (ст.11-17) Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Загальна частина - Розділ ІІІ (ст.11-17)
147

Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин

Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на зло­чин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цьо­го Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

 

1. Поняття злочину охоплює не лише закінчений злочин, але й готуван­ня до нього і замах на нього як суспільне небезпечні винні діяння (див. ко­ментар до ст. 11 КК). Однак готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК). Закон виклю­чає відповідальність і за дію або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (див. коментар до ч. 2 ст. 11 КК). Тим більше не є злочином готування та замах, які не становлять суспільної небезпеки (наприклад, замах на знищення чи пошкодження майна, яке не має цінності, при усвідомленні винним цього).

2. Стаття 2 КК встановлює, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом. Така ж підстава кримінальної відповідальності і за готування до злочину й замах на злочин. Інак­ше кажучи, підставою відповідальності за готування до злочину та за замах на злочин може бути лише встановлення в діянні особи складу злочину. При готуванні до злочину та замаху на злочин є склад незакінченого зло­чину, відповідно — склад готування до злочину або склад замаху на злочин.

3. При кваліфікації незакінченого злочину (готування до злочину і зама­ху на злочин) згідно зі ст. 16 КК необхідно посилатися на статтю 14 або 15 і на ту статтю Особливої частини КК, я

ка передбачає відповідальність за закінчений злочин, до якого суб’єкт готувався чи на який зробив замах. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ч. 1 ст. 14 КК і ч. 1 або ч. 2 ст. 115 КК, а замах на вбивство — за частинами 2 чи 3 ст. 15 і частинами 1 чи 2 ст. 115 КК. Практика вважає, коли обман покупців вчине­но не у значних розмірах, але матеріалами справи встановлено, що умисел винного був спрямований на обман покупців у значних розмірах і не був здійснений з обставин, що не залежали від нього, вчинене слід кваліфікува­ти як замах на обман покупців у значних розмірах, тобто за ст. 15 і ч. 1 ст. 225 КК.

4. Якщо діяння, скоєні особою при готуванні до одного злочину чи зама­ху на нього, містять у собі одночасно ознаки іншого (другого) закінченого злочину, все вчинене слід кваліфікувати за сукупністю як незакінчений зло­чин за статтями 14 або 15 та відповідною статтею Особливої частини КК і за інший закінчений злочин. Тут закінчений склад одного злочину одночас­но є готуванням до іншого злочину або замахом на нього. Наприклад, неза­конне придбання пістолета для вбивства кваліфікується як незаконне прид­бання вогнепальної зброї за ч. 1 ст. 263 КК і як готування до вбивства за ст. 14 та ч. 1 ст. 115 КК.

Викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів та їх незаконне носіння, зберігання, передача чи збут, здійснені для вчинення іншого злочину, такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною ст. 262 і ч. 1 ст. 263 або ст. 265 КК, а також як готування чи замах до вчинення іншого злочину (Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” від 26 квітня 2002 р. № 3, п. 26).

5. Про обставини, які підлягають врахуванню при призначенні покаран­ня за незакінчений злочин (за готування до злочину та за замах на злочин), див. коментар до ст. 68 КК. Як правило, тяжкість (суспільна небезпечність) замаху на злочин, а тим більше готування до злочину менша, ніж такого ж закінченого злочину. Тому за замах на злочин і особливо за готування до злочину в судовій практиці призначається звичайно менше покарання, аніж за закінчений злочин. У свою чергу, готування до злочину карається, як пра­вило, м’якше, ніж замах на злочин.

 

< Попередня   Наступна >