47

---

Розділ XX

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

Стаття 436. Пропаганда війни

Публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення та­ких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких ма­теріалів — караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — мир між державами і народа­ми. Генеральна Асамблея ООН ще в 1947 р. осудила пропаганду війни, а в Декларації про право народів на мир від 12 листопада 1984 р. проголосила, що народи нашої планети мають священне право на мир. Збереження цього права і сприяння його здійсненню визнається одним із основних обов'язків кожної держави.

2. Предмет злочину — матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).

3. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

1) публічні заклики до агресивної війни або розв'язування воєнного конфлікту, 2) виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, 3) розповсюдження таких матеріалів.

4. Визначення агресії дано у резолюції XXIX сесії Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 р. Під агресією слід розуміти застосування зброй­ної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що не­сумісний зі Статутом 00Н. Свідченням агресії, як правило, є таке застосу­вання збройн

их сил державою першою. Встановлення наявності акту агресії входить до повноважень Ради Безпеки О ОН.

Актом агресії може визнаватися будь-яке із таких діянь: 1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка воєнна окупація, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; 2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; 3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; 4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні си­ли чи морські та повітряні флоти іншої держави; 5) застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, на порушення умов, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії уго­ди; 6) дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпо­рядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для вчи­нення акту агресії проти третьої держави; 7) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим ви­ще актам, або її значна участь в них.

Наведений перелік актів агресії, передбачений у резолюції Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 р., не є вичерпним. Рада Безпеки 00Н мо­же визначити, що інші акти є агресією відповідно до положень Статуту О ОН.

У Законі України «Про оборону України» у редакції від 5 жовтня 2000 р. збройна агресія визначена як застосування іншою державою або групою дер­жав збройної сили проти України та наведено перелік актів збройної агресії, який є аналогічний названому вище (ВВР. — № 49. — Спг. 420).

5. Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії. Агресивна війна вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби (зокрема, економічними, дипломатичними, ідео­логічними, інформаційними), постановкою та реалізацією певних політич­них завдань: захоплення чужої території, поневолення, звернення в рабство чи пограбування іншого народу тощо. Воєнний конфлікт характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними. Про поняття «розв'язуван­ня воєнного конфлікту» див. коментар до ст. 437 КК.

6. У статті 436 КК йдеться про заклики до агресивної війни або до розв'язу­вання воєнного конфлікту між Україною та іншою державою, або лише між третіми державами. Для кваліфікації цього злочину не має значення, яка са­ме держава закликається до вчинення акту агресії. Публічними визнаються заклики, які повідомляються багатьом особам у їх присутності або із засто­суванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню).

7. Поняттям «виготовлення» охоплюються первинне створення матеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження.

8. Розповсюдження матеріалів — будь-яке їх відчуження іншим особам або розміщення для самостійного ознайомлення з ними (наприклад, розкле­ювання листівок і плакатів, розміщення в Інтернеті).

9. Цей злочин вважається закінченим, коли вчинена будь-яка із зазначе­них у ст. 436 КК дій.

10. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умис­лом. Для виготовлення матеріалів обов'язкова мета їх розповсюдження.

11. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

 

Наступна >