Стаття 403. Невиконання наказу

Особлива частина - Розділ ХІХ (ст.401-435)
85

Стаття 403. Невиконання наказу

1. Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричи­нило тяжкі наслідки, — карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до двох років. 2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

 

1. Цей злочин є різновидом невиконання наказу командира, тому на ньо­го повною мірою розповсюджується положення про об'єкт посягання, по­няття наказу, суб'єкт злочину, подані в коментарі до ст. 402 КК.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у невиконанні або неналежному виконанні наказу, що спричинило тяжкі наслідки. При невиконанні наказу відсутні ознаки, які необхідні для визнання діяння непокорою, у тому числі відсутні відкрита заява про небажання виконувати наказ і демонстративні дії, що свідчать про явне небажання підлеглого коритися наказу начальника. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є настання через невиконання наказу тяжких наслідків (див. коментар до ст. 401 КК). Слід встановлювати наявність причинного зв'язку між невиконанням наказу та наслідками, які настали. У разі відсутності настання саме тяжких наслідків дії винної осо­би, яка вчинила невиконання наказу, складу цього злочину не утворюють і тягнуть за собою застосування норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

3. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини (злочинна недбалість або злочинна самовпевненість). При цьому вин­ний не передбачає можливості невиконання наказу, хоча повинен був і міг це передбачити або свідомо не виконує наказ, легковажно розраховуючи на конкретні обставини, завдяки

яким наказ буде виконано.

4. Частина 2 цієї статті передбачає дві кваліфікуючі ознаки злочину — вчинення невиконання наказу в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (див. коментар до ст. 401 КК).

 

< Попередня   Наступна >