161

---

Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близь­ких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової до­помоги, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близь­ким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'яз­ку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, — карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкод­ження — карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він за­подіює шкоду інтересам правосуддя шляхом посягання на особисту безпеку, недоторканність та здоров'я осіб, діяльність яких пов'язана з наданням пра­вової допомоги громадянам та організаціям щодо представлення їх законних інтересів та захисту прав і свобод під час провадження дізнання, досудово-го слідства й у суді.

2. Потерпілими від злочину є: а) захисник в адміністративному та кримі­нальному процесі; б) представник особи у цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення; в) їхні близькі родичі (див. п. 2 коментарю до статей 377 та 397 КК).

3. Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 398 КК, є формальним, і його об'єктивна сторона полягає в активній поведінці особи — дії, яка вчи­няється певним способом — шляхом погрози вбивством, насильством, зни­щенням чи пошкодженням майна (про поняття, озна

ки та види такої погро­зи див. коментар до ст. 377 КК).

4. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є наявність зв'яз­ку між висловленою особою погрозою, застосуванням насильства і законною діяльністю захисника чи представника особи з надання правової допомоги. Такий зв'язок має місце не тільки тоді, коли дії винного вчинені в процесі діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги, а й у випадках, коли винний висловлює погрозу або застосовує насильство до чи після здійснення потерпілим такої діяльності, але обов'язково у зв'язку з нею (див. про це коментар до ст. 377 КК).

5. За частинами 2 та 3 ст. 398 КК настає відповідальність за фізичне на­сильство, яке застосовується до захисника чи представника особи у зв'язку з їхньою діяльністю з надання правової допомоги і виражається в заподіянні їм чи їхнім близьким родичам: за ч. 2 — легких або середньої тяжкості тілес­них ушкоджень, а за ч. З — тяжких тілесних ушкоджень (див. про це комен­тар до ст. 377 КК).

6. Суб'єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 398 КК характеризується на­явністю прямого умислу, а за частинами 2 та 3 ст. 398 КК психічне ставлен­ня винного до заподіяння тілесних ушкоджень може бути виражене як у прямому, так і непрямому умислі.

7. Якщо умисел винного був спрямований на застосування погрози чи на­сильства щодо захисника чи представника особи у зв'язку з їх діяльністю з надання правової допомоги, але внаслідок припущеної помилки злочин був фактично вчинений щодо особи, яка не віднесена до числа потерпілих у ст. 398 КК (так звана «помилка в об'єкті»), дії винного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 КК та відповідною частиною ст. 398 КК.

8. Суб'єктом злочину за ч. 1 ст. 398 КК, а також умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 398 КК) може бути особа, яка досягла 16-річного віку, а при заподіянні середньої тяжкості (ч. 2 ст. 398 КК) або тяжких (ч. З ст. 398 КК) тілесних ушкоджень — особа, яка досягла 14-річно-го віку. Якщо застосування психічного чи фізичного насильства мало місце при перевищенні службовою особою своїх службових повноважень, дії вин­ного слід кваліфікувати і за частинами 2 або 3 ст. 365 КК.

 

< Попередня   Наступна >