329

---

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, пере­везення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут нарко­тичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308—310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням не­повнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спор­тивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування гро­мадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні за­соби або психотропні речовини, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. 4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речо­вини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкрит­тю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від криміна­льної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша статті 307, частина перша статті 309 цього Кодексу).

ify;"> 

1. Суспільна небезпечність незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а та­кож незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів визначається тим, що незаконні операції з наркотичними засоба­ми та їх неконтрольований обіг спричиняють велику шкоду здоров'ю на­селення.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК). Вирішу­ючи питання про кваліфікацію дій винного, потрібно мати на увазі, що в тих випадках, коли вони були пов'язані з наркотичними засобами, психотропни­ми речовинами або їх аналогами різних видів, розмір цих засобів (речовин) визначається на підставі їх загальної кількості (п. 21 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в незаконному: 1) вироб­ництві, 2) виготовленні, 3) придбанні, 4) зберіганні, 5) перевезенні, 6) пере­силанні, 7) збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх ана­логів.

4. За змістом законів України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. № 62/95-ВР під незаконним виробництвом наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти дії, пов'язані з незаконним одержанням нарковмісної сировини з рослин, які їх містять, у тому числі — відокремлення макової соломи, опію від рослин опієвмісного маку або ж ли­стя, суцвіть, пилку, смоли — від конопель (п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

У статті 1 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» виробництво наркотичних за­собів, психотропних речовин визначається як «усі дії, пов'язані з серійним їх одержанням із хімічних речовин чи рослин». Отже, під виробництвом, воче­видь, розуміють промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речо­вин (тобто виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин із за­стосуванням спеціального або спеціально пристосованого обладнання, тощо).

5. Незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це всі протиправні дії (за винятком виробництва), вклю­чаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких наркотичні засоби одержуються, а також перетворюються на інші готові до використання фор­ми чи на лікарські засоби, що їх містять.

Незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації (п. З поста­нови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

6. Незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів слід вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, пода­рунка або сплати боргу, привласнення знайденого тощо. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків нарковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх час­тин на пустирях. Не визнається незаконним придбання наркотичних за­собів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецеп­том лікаря, а також під час оперативної закупівлі відповідно до ст. 5 Зако­ну України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. У таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу злочину немає (п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Незаконне придбання слід відрізняти від викрадення (шляхом крадіжки чи грабежу), привласнення та інших дій, за які відповідальність настає згідно зі ст. 308 КК.

Придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з мо­менту фактичного заволодіння ними особою.

7. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці). Відпові­дальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речо­вин, їх аналогів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотич­них засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.

8. Незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незакон­ним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин. Від пе­ревезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, при якому транс­порт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих за­собів чи речовин (п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Судова практика також виходить з того, що зберігання особою під час поїздки наркотичного засобу у невеликому розмірі, придбаного для особис­того використання, не може кваліфікуватись як незаконне перевезення нар­котичних засобів.

Перевезення наркотичних засобів визнається закінченим з моменту по­чатку їх переміщення будь-яким видом транспорту.

9. Незаконне пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлен­ня поштою, багажем, посильним або іншим способом з одного місця в інше в межах України. При цьому злочин вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засо­бами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні. Якщо злочин не був доведений до кінця з незалежних від винного причин (напри­клад, у зв'язку із затриманням під час оформлення квитанції на відправлен­ня посилки, бандеролі чи вантажного контейнера або при їх огляді в момент здачі для пересилання), дії останнього належить кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину (п. З Постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотич­них засобів, психотропних речовин та їх аналогів і незаконне перевезення чи пересилання їх за межі території України слід кваліфікувати за су-, купністю злочинів, передбачених статтями 307 чи 309 і як контрабанду за ст. 305 КК.

10. Під незаконним збутом наркотичних засобів і психотропних речовин, їх аналогів потрібно розуміти будь-які сплатні чи безоплатні форми їх ре­алізації всупереч законам України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р. № 62/95-ВР (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, по­зика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо). Обопільне введення ін'єкцій наркотичного засобу, психо­тропної речовини чи їх аналогу особами, які їх придбали за спільні кошти, збуту не утворюють. Дії особи, яка під виглядом наркотичних засобів, пси­хотропних речовин або їх аналогів умисно збуває будь-які інші засоби чи речовини з метою заволодіння грошима чи майном, потрібно кваліфікувати як шахрайство, а за наявності до того підстав — і як підбурювання до зама­ху на незаконне придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, дії покупця — як замах на вчинення злочинів, передбачених статтями 307 або 309 чи 311 КК.

Судова практика виходить з того, що потрібно також розрізняти дії, пе­редбачені ст. 307 (незаконний збут наркотичних засобів), та дії, передбачені ст. 315 КК (схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних ре­човин та їх аналогів).

Так, ухвалою судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду України було змінено вирок Шахтарського місцевого суду Донецької області щодо К. Ос­танній був визнаний судом винним у виготовленні з метою збуту та у збуті нарко­тичних засобів. За обставинами справи було виявлено, що К. виготовив ЗО г гаши­шу для особистого вживання, а пізніше пригостив громадян І., П. та інших цигар­ками, начиненими гашишем. Верховний Суд дійшов висновку, що в цьому випад­ку К. не здійснював збуту наркотичних засобів, а пригощав громадян цигарками, начиненими наркотичним засобом, з метою збудження бажання у своїх знайомих до вживання наркотичних засобів (тобто займався не збутом, а схилянням більш ніж двох осіб до вживання наркотичних засобів) (Інформаційний бюлетень Верховного Суду УРСР. - 1981. - № 38).

Відповідальність за збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів настає незалежно від розміру таких засобів чи речовин.

Гроші або інші речі, одержані особою за реалізовані наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, передаються в доход держави на підставі п. 4 ч. 1 ст. 81 КПК, за винятком отриманих під час оперативної закупівлі, які згідно з п. 5 ч. 1 зазначеної статті належить повертати їх законному во­лодільцеві (п. 4 постанови ПВСУ від 24 квітня 2002 р. № 4).

Збут наркотичних засобів вважається закінченим з моменту відчуження цих засобів чи речовин винною особою.

11. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Вчинення незаконного: 1) виробництва; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6) пересилання наркотичних засобів, психо­тропних речовин та їх аналогів має здійснюватися тільки з метою збуту. Су­дова практика також свідчить про те, що наявність мети збуту є обов'язко­вою ознакою суб'єктивної сторони цих злочинів.

Так, ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 11 травня 2000 р. було переглянуто вирок Кіровського місцевого суду м. Дніпропет­ровська від 28 січня 1999 р., згідно з яким Я., С., Ш. було засуджено за незаконне пе­ревезення наркотичних речовин з метою збуту. Дослідивши фактичні обставини спра­ви та наявні докази, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у діях С. та Ш. мети збуту (вони на прохання Я. перевезли за певну плату належну йому сумку з ма­рихуаною із залізничного вокзалу до гуртожитку, де той проживав) і змінив кваліфікацію дій цих осіб, зазначивши, що «дії особи, винної в незаконному переве­зенні наркотичних засобів, можуть бути кваліфіковані за ст. 229' (ст. 307 КК) лише за наявності у неї умислу на їх збут» (ВВСУ. — 2001. — № 1 (23).

Мета при здійсненні незаконного збуту може бути будь-яка. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.

У випадках, коли наркотичний засіб, психотропну речовину або їх анало­ги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, і для збуту, вчи­нене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК (п. 4 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

12. Суб'єкт злочину — загальний; особа яка досягла 16-річного віку на момент вчинення злочину. Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за су­купністю злочинів, передбачених статтями 307 та 364 КК.

13. Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені у ч. 2 ст. 307 КК, а саме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) за поперед­ньою змовою групою осіб, 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308—310, 312, 314, 315, 317 КК, 4) із залученням не­повнолітнього, 5) з метою збуту наркотичних засобів чи психотропних ре­човин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, 6) з метою збуту чи передачі цих речовин у місцях позбавлення волі, 7) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби чи психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, 8) якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені у ч. З ст. 307 КК, а саме: дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 307 КК, вчинені 1) організованою групою, 2) якщо предметом таких дії були наркотичні за­соби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, 3) із залученням малолітнього, 4) щодо малолітнього.

Якщо в діях винного є обтяжуючі та особливо обтяжуючі обставини, то його дії підлягають кваліфікації за ч. З ст. 307 КК. При цьому всі обтяжу­ючі обставини мають бути вказані у відповідних процесуальних актах.

14. Частина 2 ст. 307 КК передбачає два види повторності злочинів, а са­ме: повторність тотожних і повторність однорідних злочинів. Перший вид повторності, тобто повторність тотожних злочинів, має місце там, де особа вчинила два або більше діянь, передбачених ст. 307 КК. При цьому винний, зокрема, може вчиняти в один і той же час триваючий злочин (наприклад, зберігання наркотичних засобів) та продовжуваний (наприклад, вироб­ництво партії наркотиків) або одноактний злочин (наприклад, пересилання наркотичних засобів).

Якщо винний вчинив, наприклад, закінчений злочин у виді виробництва наркотичних засобів та замах на збут цих засобів, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів — за ч. 1 ст. 307 КК та частинами 2 чи 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 307 КК.

Другий вид повторності, передбачений ч. 2 ст. 307 КК, тобто повторність однорідних злочинів, має місце там, де вчиненню злочину, передбаченого ст. 307 КК, передувало вчинення тією самою особою одного із злочинів, пе­редбачених будь-якою частиною статей 308—310, 312, 314, 315 або 317 КК. Цей перелік злочинів є вичерпним; при цьому не має значення, чи були во­ни закінченими чи незакінченими, вчинені особою самостійно чи в співу­часті. Якщо особа не була раніше засуджена за ці злочини, то її дії підляга­ють кваліфікації за сукупністю злочинів, а якщо особа була засуджена за будь-який із зазначених злочинів, то її дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 307 КК (при відсутності інших обтяжуючих обставин) за умови, що су­димість не була погашена чи знята.

Детальніше про ознаки повторності злочинів та обставини, що її виклю­чають, див. коментар до ст. 32 КК.

15. Дії, передбачені в ч. 1 ст. 307 КК, визнаються вчиненими за поперед­ньою змовою групою осіб, якщо одну чи кілька дій спільно вчинили два або більше суб'єкти цього злочину як співвиконавці або з розподілом ролей, які до початку виконання будь-якої дії домовилися про спільне її вчинення та усвідомлювали, що діють для досягнення спільної мети — збуту наркотич­них засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Докладніше про ознаки вчинення злочину за попередньою змовою гру­пою осіб див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

16. Під діями, передбаченими ч. 1 ст. 307 КК, вчиненими із залученням не­повнолітнього, слід розуміти фактичне втягнення суб'єктом цього злочину особи у віці від 14-ти до 18-ти років у виконання будь-якої дії, що складає об'єктивну сторону цього злочину. Обтяжуюча обставина, що розглядається, має місце за умови, що неповнолітній був залучений у вчинення хоча 6 од­нієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 307 КК, хоча б один раз.

Таке залучення може мати форму як співучасті у вчиненні злочину (напри­клад, співвиконання або пособництво), так і залучення у вчинення дій особи, яка не досягла 16-річного віку, з якого тільки і можлива відповідальність за злочин, передбачений ст. 307 КК. При цьому суб'єкт злочину, що залучив неповнолітньо­го, повинен усвідомлювати, що залучена ним особа є неповнолітньою, або, коли він цього не усвідомлював, то кримінальна відповідальність настає лише за умо­ви, якщо він повинен був і міг це усвідомлювати.

Учинення цього злочину із залученням неповнолітнього не потребує до­даткової кваліфікації за ст. 304 КК.

17. Збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях масово­го перебування громадян — це будь-які умисні дії із зазначеними засобами чи речовинами, пов'язані з їх відчуженням особі (особам) біля приміщень або безпосередньо в приміщеннях навчальних закладів (інститутів, технікумів, технічних училищ тощо), у місцях спортивних та культурних за­ходів (спортивних клубах, стадіонах, кінотеатрах, дискотеках тощо), а також в інших місцях масового перебування громадян (наприклад, на мітингах, де­монстраціях, ринках, авто- та залізничних вокзалах тощо).

При збуті та одночасному схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів відповідальність настає за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 315 КК.

18. Збут чи передача наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місця позбавлення волі — це будь-які сплатні чи безоплатні фор­ми відчуження зазначених засобів чи речовин з метою передачі їх у місця позбавлення волі (для вживання, збуту або іншого використання там таких засобів чи речовин).

Про поняття місць позбавлення волі див. коментар до ст. 393 КК. Злочин визнається закінченим незалежно від того, чи фактично потрапи­ли наркотичні засоби у місця позбавлення волі.

19. Така обтяжуюча обставина, як вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 307 КК, якщо їх предметом були наркотичні засоби у великих розмірах, має місце там, де при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, пе­ресиланні з метою збуту, а також при збуті наркотичних засобів їх розмір відповідав великому розміру, встановленому в Таблиці щодо певного нарко­тичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогів (див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

20. Якщо предметом хоча б однієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 307 КК, були особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини (див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК), це дає підставу для кваліфікації дій винного за ч. 2 ст. 307 КК.

21. Частина 3 ст. 307 КК передбачає таку особливо обтяжуючу обстави­ну даного злочину, як вчинення організованою групою дій, передбачених час­тинами 1 або 2 цієї статті.

Учинення зазначених дій організованою групою має місце там, де в готу­ванні до їх вчинення або в їх фактичному вчиненні брали участь три або більше учасники групи — суб'єктів злочину, передбаченого ст. 307 КК, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення хоча б однієї дії, передбаченої ст. 307 КК, та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (докладніше про вчинення зло­чину організованою групою див. коментар до ч. З ст. 28 КК).

Організатор такої групи підлягає кримінальній відповідальності за всі вчинені нею дії, передбачені ст. 307 КК. Інші учасники організованої групи підлягають кримінальній відповідальності лише за ті дії, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен з них (див. коментар до ст. ЗО КК).

22. Для кваліфікації дій винного за ч. З ст. 307, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах (про особливо великі розміри наркотичних засобів, психо­тропних речовин та їх аналогів див. п. 2 коментарю до ст. 305 КК), достат­ньо вчинення хоча б однієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 307 КК, із цими засоба­ми чи речовинами в таких розмірах.

23. Діями, які були вчинені із залученням малолітнього, визнаються будь-які форми втягнення особи у віці до 14-ти років у вчинення хоча б однієї дії, передбаченої частиною 1 або 2 ст. 307 КК, хоча б один раз. При цьому суб'єкт злочину, передбаченого ст. 307 КК, що залучив малолітнього, повинен усвідомлювати, що ця особа не досягла 14-річного віку. Якщо суб'єкт не усвідомлював малолітнього віку особи, відповідальність для нього настає за умови, якщо він повинен був та міг це усвідомлювати.

24. При визначенні вчинення дій щодо малолітнього слід виходити з того, що фактично такі дії можуть виражатися в незаконному збуті наркотичних засобів у значних, великих чи особливо великих розмірах або особливо не­безпечних наркотиків особі, яка не досягла 14-річного віку, у тому числі в місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян.

25. Частина 4 ст. 307 КК передбачає спеціальний вид звільнення від кримі­нальної відповідальності з^ наявності певної передумови та підстави (про по­няття передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності див. коментар до розділу IX Загальної частини). Передумовою звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення певного злочину, а саме: незакон­не виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, їх виготовлення, придбання, зберігання, перевезення і пересилання як з ме­тою збуту, так і без такої мети (див. коментар до ч. 1 цієї статті та до ч. 1 ст. 308 КК). Даний перелік злочинів є вичерпним. Він не включає незакон­ного збуту зазначених засобів та речовин, а також злочинів з обтяжуючими обставинами, передбаченими частинами 2 та 3 ст. 307 КК.

Частина 4 ст. 307 КК передбачає дві підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення нею зазначених злочинів, а саме:

1) добровільну здачу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх ана­логів і вказання на джерело їх придбання або 2) добровільну здачу зазначе­них засобів та речовин і сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних з їх не­законним обігом.

Загальна ознака для обох підстав — це добровільна здача особою нарко­тичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, тобто вчинення з влас­ної волі особою, яка володіла зазначеними засобами та речовинами, особи­сто або з використанням третіх осіб передачі їх будь-яким способом під контроль органів публічної влади за умови, що ця особа об'єктивно мала ре­альну можливість (і суб'єктивно її усвідомлювала) подальшого володіння такими засобами або речовинами.

Вказання на джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речо­вин або їх аналогів — це правдиве повідомлення даною особою представни­ку публічної влади про обставини, особу чи місце придбання зазначених за­собів або речовин, тобто про те, чи сама вона їх виготовила і зберігала (де, яким способом виготовила, із якої сировини, місце зберігання тощо), чи придбала в іншої особи (дані про цю особу або індивідуальні ознаки місця придбання), чи заволоділа ними шляхом викрадення, привласнення, вима­гання, шахрайства чи зловживання службовим становищем, контрабанди то­що (коли, де, за яких обставин вчинено злочин тощо).

Сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, — це добровільне надання даною особою суду чи органу кримінального переслідування відомостей, які можуть бути використані для встановлення осіб, що вчинили злочини із зданими за­собами чи речовинами, або інших обставин вчинення цих злочинів. Злочина­ми, пов'язаними з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, визнаються злочини, передбачені статтями 305—320 КК.

За наявності зазначених передумови та підстави особа підлягає обов'язко­вому і безумовному звільненню від кримінальної відповідальності за зазна­чені злочини, пов'язані із зданими наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами. При цьому, якщо особа добровільно здала не всі, що мала, зазначені засоби або речовини, а лише їх частину, то вона під­лягає звільненню від кримінальної відповідальності (за наявності відповідної підстави) лише в частині зданих засобів чи речовин; щодо незданої їх части­ни особа підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи із зазначених підстав має здійснюватися за правилами, передбачени­ми статтями 7, 7', 72 КПК (п. 23 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

За змістом ч. 4 ст. 307 КК особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства (п. 24 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

 

< Попередня   Наступна >