196

---

Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів — карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів полягає в тому, що таким чином по­ширюється зловживання наркотиками та їх неконтрольоване споживання, а також виникає ринок споживачів для збуту наркотичних засобів чи психо­тропних речовин та поширюється їх незаконний обіг.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в схилянні до вживання нар­котичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії винного, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз. Цей злочин передбачає особливий вид підбурювання, причому во­но може бути як одночасним, так і багаторазовим. Схиляння може бути вчи­нене лише у формі активної дії і тільки щодо конкретної особи. Способи схиляння можуть бути різними: умовляння, пропозиція, надання порад, про­хання, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити шлюбні або дружні ві

дно­сини, особистий приклад тощо. Зазначені дії можуть виражатися словесно, в конклюдентних діях, у письмовій формі, з використанням техніки тощо.

Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів особа ще й збува­ла їх або брала участь у їх викраданні, незаконному виробництві, виготов­ленні, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, перед­бачених статтями 315 і 307, 308 або 309 КК.

При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання нар­котичних засобів та деякі форми їх збуту (наприклад, пригощання однією цигаркою із гашишем з мотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотичних засобів, а не збутом — див. коментар до ст. 307 КК).

Вжити — означає прийняти в себе, ковтнути. За змістом ст. 315 дії, пе­редбачені у ній, означають збудження бажання у потерпілої особи вжити такі засоби добровільно. У випадку, коли введення цих засобів в організм потерпілого відбувається проти його волі, вчинене належить кваліфікувати за ст. 314 КК.

4. Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби. При цьому відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схи­ляння, тобто від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну ре­човину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п. 14 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і на­явністю спеціальної мети — викликати у потерпілого бажання вжити нарко­тичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

6. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 315 КК є вчинен­ня дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно, 2) щодо двох чи більше осіб, 3) щодо неповнолітнього, 4) особою, яка раніше вчинила один із зло­чинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

8. Про визначення повторності вчинення даного злочину (повторність то­тожних злочинів) див. ст. 32 КК і коментар до неї.

9. Вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК (повторність однорідних злочинів), є кваліфікуючою озна­кою даного злочину (більш детально — див. коментар до ст. 32 КК).

10. Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікують­ся за ч. 2 ст. 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним наміром винно­го і вчинялись, як правило, в одному і тому самому місці без значного роз­риву у часі.

11. Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітнього охоплюється ч. 2 с'г. 315 КК і додаткової кваліфікації за ст. 304 цього Кодексу не потребує.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання нарко­тичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.

 

< Попередня   Наступна >