140

---

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян — карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавлен­ням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Ко­дексу, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

 

1. Суспільна небезпечність дій, зазначених в цій статті, полягає не тільки у зухвалій демонстрації вживання наркотиків у місцях масового перебуван­ня громадян, а й у згубному впливі таких дій на оточуючих (особливо мо­лодь). Це, в свою чергу, є не лише порушенням громадського порядку, а й створює загрозу поширення вживання наркотиків, сприйняття їх як норми і, отже, є небезпечним для здоров'я населення.

2. Предметом цього злочину є наркотичні засоби (їх визначення див. у п. 2 коментарю до ст. 305 КК).

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, які полягають у публічному або груповому незаконному вживанні наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культур­них заходів, або в інших місцях масового перебування громадян.

За змістом ст. 316 КК відповідальність за вчинення передбачених нею діянь настає: для однієї особи — за наявності двох обов'язкових ознак, а са­ме: 1) вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян та 2) вживання їх публічно. Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього діяння при вчиненні його однією особою є обстановка — публічність вживання. Під незаконним публічним вживанням наркотичних

засобів слід розуміти вживання їх відкритим (очевидним для інших осіб) способом та у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається. Це може бути ін'єкція наркотичної рідини, куріння гашишу, крепу, опію, вживання макової соломки тощо (п. 15 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Для відповідальності за вживання наркотичних засобів групою осіб обов'язковою є лише одна ознака: вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян. При цьому не має значення, вживали її учасники наркотики при інших особах чи за їх відсутності. Для кваліфікації також не має значення, вживали учасники групи наркотичні засоби послідовно чи од­ночасно.

Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Так, місцями масового перебування громадян визнаються школи, училища, технікуми, коледжі, вищі навчальні заклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади. Під іншими місця­ми масового перебування громадян маються на увазі вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо.

4. Злочин вважається закінченим з моменту вживання (прийняття) нар­котичного засобу, незалежно від того, чи була доведена особа до стану наркотичного сп'яніння.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При здійсненні кваліфікації слід відмежовувати злочин, передбачений ст. 316 КК, від інших складів злочинів, що мають подібні ознаки. Так, зло­чини, передбачені ст. 307 КК (збут наркотичних засобів), ст. 315 КК (схи­ляння до вживання наркотичних засобів), також можуть здійснюватись у місцях масового перебування громадян, в присутності більш ніж однієї осо­би та полягати у пригощанні, наприклад, цигарками з гашишем та спільному вживанні наркотиків. Розмежування тут слід проводити за спрямуванням умислу винного (винних). Якщо при вживанні наркотиків у таких місцях чи публічно винний не мав на меті збути і не збував такі засоби, а також не мав наміру схилити інших осіб чи особу до вживання наркотиків, а вживав їх, наприклад, лише задля особистого задоволення чи з метою шокувати гро­мадськість та порушити громадський порядок, відповідальність повинна на­ставати за ст. 316 КК.

6. Суб'єкт злочину — загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

7. Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 316 КК, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, 1) повторно (про поняття повторності тотожних злочинів див. коментар до ст. 32 КК), 2) скоєння таких дій особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передба­чених статтями 307, 310, 314, 317 та 318 КК (про вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317 та 318 КК (повторність однорідних злочинів), див. коментар до статей 32, 307 КК).

 

< Попередня   Наступна >