Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
Особлива частина - Розділ ХІІІ (ст.305-327) |
Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, — карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
1. Суспільна небезпечність схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів полягає у зневажливому ставленні дорослих до здоров'я підростаючого покоління. Воно виявляється у втягненні підлітків до зловживання згаданими засобами з подальшими шкідливими для суспільства наслідками.
2. Предметом злочину є одурманюючі речовини, які не є наркотичними або психотропними або їх аналогами. Визначення цих засобів див. коментар до п. 2 ст. 322 КК.
Потерпілими від цього злочину є неповнолітні особи, тобто такі, що не досягли 18 років.
3. Об'єктивна сторона цього злочину виявляється у схилянні неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Зміст схиляння є аналогічним змісту схиляння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 315 КК (див. коментар до цієї статті).
Застосування до неповнолітнього насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, катування тощо) з метою примусити його до вживання одурманюючих засобів утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 324 та 121, 122, 125, 127 КК.
Якщо при вчиненні цього злочину неповнолітнього схиляють до вживання також наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, скоєне також утворює сукупність із відповідними злочинами (статті 307, 309, 311, 315 КК тощо).
4. Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити одурманюючі засоби. При цьому в
5. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і наявністю мети — викликати у конкретної особи бажання вживати одурманюючі засоби, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.
6. Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. У випадку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою із використанням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.
< Попередня Наступна >