122

---

Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями

Порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними, якщо ці дії спричини­ли або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

1. Суспільна небезпечність порушення правил боротьби з епідеміями по­лягає у зневажливому ставленні до сфери охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя територій та населених пунктів, а також можливості спричинення такого тяжкого наслідку, як епідемії.

2. Об'єктивна сторона цього злочину передусім передбачає порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними.

Правила попередження і боротьби з епідеміями та іншими заразними за­хворюваннями встановлюються відповідно до «Основ законодавства Ук­раїни про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р., Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р., Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р та інших нормативно-правових актів.

Порушення цих правил може полягати в дії або бездіяльності та означає їх невиконання або неналежне виконання (наприклад, допущення в'їзду на територію України іноземного громадянина з країни, де зареєстровані інфекційні хвороби, без документів, передбачених міжнародними договора­ми і санітарним законодавством України, непроведення дезинфекції у вогнищі захворювання тощо).

Наслідки даного злочину полягають у створенні реальної можливості по­ширення епідемічних або інших зара

зних захворювань або поширенні зазначених захворювань.

Епідемічними визнаються такі інфекційні захворювання, які мають здатність масово поширюватися серед населення на відповідній території за короткий проміжок часу.

Інші заразні захворювання — це різні хвороби людей, що передаються один одному (наприклад, холера, чума, малярія тощо). Відомості про них містяться у «Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб», затвердже­ному наказом МОЗ від 19 липня 1995 р. № 133, та в інших нормативних актах.

Порушення правил має бути причинно пов'язане або з поширенням епідемій та інших заразних захворювань на певній території України, або зі створенням реальної загрози такого поширення.

3. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного настання вказа­них наслідків або створення реальної загрози їх настання.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується або умисним порушен­ням встановлених правил, або через необережність, але щодо наслідків мож­лива тільки необережність.

5. Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку, в тому числі і службова, до обов'язків якої входить виконання передбачених законом правил по боротьбі з епідеміями та іншими заразними захворюван­нями (службові особи підприємств, організацій, установ; медичні працівни­ки, працівники санепідемстанцій, ветеринарні лікарі; працівники тварин­ницьких ферм тощо), а також інші особи, які порушили правила боротьби з епідеміями. Службові особи за порушення цих правил можуть нести відповідальність за сукупністю злочинів — за ст. 325 КК та відповідний зло­чин у сфері службової діяльності.

 

< Попередня   Наступна >