47

---

Розділ XI

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

1. Порушення працівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також не­доброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, — караються виправними роботами на строк до двох років або обмежен­ням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяж­кості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, - караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

 

1. В умовах інтенсивного розвитку транспорту зростає потужність та швидкість руху транспортних засобів, що має важливе значення для розвит­ку суспільства. Порушення різних правил в процесі експлуатації транспорт­них засобів, неякісний ремонт та обслуговування технічних систем транс­порту може викликати аварії та катастрофи, в яких гинуть люди, ма­теріальні цінності. В числі різних заходів, спрямованих на зменшення небез­печних наслідків, які можуть настати в процесі руху транспортних засобів, важливе значення мають кримінально-правові.

2. Залізничний транспорт включає всю систему залізниць відомчого під­порядкування, а також під'їзні колії, які обслуговують великі підприємства, шахти, рудники. Сюди також належить метрополітен.

3. Водний транспорт можна розподілити на морський та річк

овий неза­лежно від відомчого підпорядкування та форми власності. Сюди належать пасажирські, науково-дослідні, риболовні, технічні, допоміжні, рятувальні, спортивні та інші судна, за винятком різного роду маломірних суден — мо­торних або парусних човнів, байдарок, шлюпок та ін.

4. До повітряного транспорту належать літальні апарати (літаки, верто­льоти, дирижаблі, планери та ін.), які підтримуються в атмосфері завдяки взаємодії з повітрям. Літальні апарати можуть бути в розпорядженні відпо­відних державних органів цивільної авіації, а також інших державних, ко­оперативних, громадських організацій (поштова, санітарна, сільськогоспо­дарська авіація). Крім повітряних суден, предметом злочину є аеропорти, аеродроми, посадкові смуги, наземне устаткування та інші засоби, які забез­печують безпеку польотів.

Не можуть визнаватися предметом цього злочину літальні апарати, керо­вані особами, які не є працівниками повітряного транспорту. Відповідаль­ність таких осіб може наставати за ст. 281 КК. Не належать до предмета цьо­го злочину космічні апарати.

5. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками:

1) діянням (дії або бездіяльність); 2) настанням або можливістю настання суспільне небезпечних наслідків; 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння в цьому злочині складається з таких форм: а) порушення правил безпеки руху; б) порушення правил експлуатації; в) недоброякісний ремонт технічних засобів зазначених видів транспорту.

6. Порушення правил безпеки руху на залізничному транспорті може ви­являтися у перевищенні швидкості руху, неуважності при виконанні манев­рових робіт, в прийомі потяга на зайняту колію, у проїзді на сигнал світло­фора, що забороняє рух, тощо. На водному транспорті — в порушенні пра­вил причалювання і швартування суден, в перевищенні швидкості при підході до порту, у відсутності постійного спостереження за станом водного шляху, в неправильному розходженні із зустрічними суднами та ін. На повітряному транспорті — це порушення правил при заході на посадку літака, недотримання встановлених маршрутів та висоти польоту, переви­щення швидкості при посадці літального апарата тощо.

7. Порушення правил експлуатації залізничного, водного та повітряного транспорту полягає в недотриманні габаритів при навантаженні та закріпленні громіздких вантажів, в неналежному закріпленні вантажів та їх розміщенні, у недотриманні вимог щодо технічного стану засобів транспор­ту, окремих його механізмів, споруд і обладнання, в експлуатації транспорт­них засобів з такими неполадками, які створюють загрозу для безпеки руху та ін.

8. Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, споруд на них, за­собів сигналізації та зв'язку виявляється в тому, що працівник транспорту, не дотримуючись вимог різних технічних норм, не усуває неполадки зазначених засобів транспорту. Мова йде лише про такі механізми та облад­нання, які забезпечують безпеку руху та експлуатації транспортних засобів.

9. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Для притягнення працівника транспорту до кримінальної відповідальності потрібно встановити факт по­рушення відповідних правил, чи неналежне виконання своїх обов'язків при ремонті та обслуговуванні засобів транспорту. З огляду на можливі особли­во тяжкі наслідки на цих видах транспорту діяльність працівників транспор­ту суворо регламентована. При мотивуванні звинувачення повинне бути по­силання на конкретні статті, параграфи, пункти чинних на зазначених видах транспорту правил, інструкцій, наказів, які були порушені. Слід мати на увазі, що діяльність по ремонту засобів транспорту також регламентована відповідними технічними нормами. Тому недоброякісним слід визнавати ре­монт, за якого не усуваються небезпечні для руху та експлуатації дефекти засобів транспорту, використання для ремонту неякісних частин, механізмів, обладнання чи приладів.

10. Своєрідним наслідком цього злочину, передбаченим ч. 1 статті, є ство­рення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Та­ка небезпека створюється внаслідок порушення правил безпеки руху або ек­сплуатації транспорту, недоброякісного ремонту засобів транспорту. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється ре­альна можливість настання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об'єкту злочину. Та­ка небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний нерозривний з ним наслідок. Ці зміни в технічній системі транс­порту повинні фіксуватися. Обов'язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв'язку між діянням працівника транспорту і змінами, що відбу­лися в технічній системі транспорту.

11. Частина 2 статті встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду. При встанов­ленні матеріальної шкоди потрібно враховувати вартість знищених чи по­шкоджених транспортних засобів, вантажів, споруд на шляхах сполучення тощо.

12. Частина 3 статті встановлює відповідальність за діяння, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча 6 однієї людини.

13. Третьою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину є причинний зв'язок між діянням і наслідками, які настали. За справами цієї категорії для встановлення причинного зв'язку призначаються експертизи.

Практика свідчить, що причинний зв'язок у справах цієї категорії має свої особливості, які треба брати до уваги при його встановленні. Залізнич­ний, водний і повітряний транспорт досить часто експлуатується в складних погодних умовах. Технічний стан засобів транспорту також не завжди є в ідеальному стані. Сприяти настанню тяжких наслідків також можуть непра­вомірні дії інших учасників руху. Це не виключає відповідальності цих осіб, якщо встановлені всі інші ознаки певного складу злочину.

14. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується психічним став­ленням особи до діяння та його наслідків. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, недоброякісний ремонт, може вчинятися з пря­мим умислом або через злочинну недбалість. До наслідків злочину форма вини може бути тільки необережна (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин вважається необережним.

15. Суб'єктом злочину може бути лише працівник залізничного, водного або повітряного транспорту, трудова діяльність якого пов'язана з рухом, експлуатацією транспортних засобів або їх ремонтом. У судовій практиці інколи виникає питання, як кваліфікувати дії робітника, слюсаря, який виконував ремонт механізмів, обладнання, засобів сигналізації або зв'язку на заводі, в майстерні, які не підпорядковані залізничному, водному чи повітря­ному транспорту. Деякі криміналісти вважають, що в цих випадках відсутні ознаки цього злочину. Думається, що при ремонті засобів транспорту за ст. 276 КК повинні відповідати робітники незалежно від того, чи є вони працівниками транспорту, чи ні.

 

Наступна >