Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ ХІ (ст.276-292) Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна

Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна

Особлива частина - Розділ ХІ (ст.276-292)
220

Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна

1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна — караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для жит­тя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що рух та експлуатація зазначених транспортних засобів суворо регламентується і контролюється відповідними службами і спеціалістами. Управління такими потужними транспортними засобами без контролю, без погодження з відповідними службами створює реальну загрозу настання катастрофи, аварії, в яких гинуть люди, матеріальні цінності. Угони повітряного, водно­го судна часто вчиняються з метою втечі за кордон або для здійснення інших тяжких чи особливо тяжких злочинів.

2. Предметом цього злочину є залізничний рухомий склад, повітряні, морські та річкові судна.

Предметом злочину на залізниці — є пасажирський або вантажний потяг, локомотив, дрезина й інші механічні транспортні засоби. Повітряне судно — це літальний апарат, який підтримується в атмосфері завдяки його взаємодії з повітрям (літак, вертоліт, дирижабль тощо). До морських та річкових су­ден належать пасажирські, вантажні, риболовні, рятувальні, допоміжні (бук­сири) та ін., за винятком маломірних суден (човни, байда

рки тощо). Для кваліфікації злочину значення не має відомча підпорядкованість транспорт­них засобів.

3. Об'єктивна сторона злочину виявляється в угоні або захопленні зазна­чених транспортних засобів.

4. Угон — це протиправне заволодіння транспортним засобом для здійснення поїздки (польоту) на ньому або самовільне використання транс­портного засобу. Угон може здійснюватись як з місця стоянки транспортно­го засобу, так і під час руху. Закінченим угон визнається з моменту запус­ку двигуна і початку руху. Якщо угон вчиняють члени екіпажу, то закінче­ним його слід вважати з моменту відхилення від маршруту, або відмови ви­конувати вказівки осіб, які керують (контролюють) рух транспортного засо­бу. При вирішенні цього питання потрібно враховувати вид транспорту та в якому стані він знаходиться. Так, угон повітряного судна, яке знаходиться в аеропорту на стоянці, буде закінченим з моменту запуску двигунів і по­чатку руху літального апарата. Угон морського чи річкового судна буде закінченим, коли запущені двигуни, віддані швартові кінці і судно почало рухатися. Спроба запустити двигун, чи розпочати рух повинні кваліфікува­тись як замах на цей злочин.

5. Захоплення — це протиправне заволодіння транспортним засобом будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз для здійснення поїздки (польоту) на ньому, зміни напрямку руху тощо. Якщо захоплення здій­снюється під час руху транспортного засобу, то з моменту встановлення контролю над транспортним засобом цей злочин вважається закінченим. На­сильницьке захоплення транспортного засобу на місці його стоянки з метою подальшої поїздки (польоту) на ньому повинне розцінюватись, як початко­вий етап для угону. Проте з моменту захоплення транспортного засобу зло­чин слід вважати закінченим.

6. Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі. Винна особа усвідомлює фактичні ознаки вчиненого діяння, розуміє його суспільне не­безпечний і протиправний характер та бажає вчинити такі дії. Мотиви та ме­та угону чи захоплення зазначених транспортних засобів можуть бути різни­ми. Вони на кваліфікацію не впливають і можуть враховуватись лише при призначенні покарання.

7. Суб'єктом злочину є будь-яка особа, в тому числі й працівник транс­порту, яка досягла 14-ти років.

8. Частина 2 статті встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є не­безпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Угон або захоплення транс­портного засобу за попередньою змовою групою осіб має місце там, де його вчиняли дві і більше особи, які виконували роль співвиконавців. Крім того, змова між ними повинна бути попередньою, тобто до початку вчинення уго­ну або захоплення транспортного засобу. Співвиконавцями цього злочину визнаються не тільки особа, яка безпосередньо керувала транспортним засо­бом, а й інші особи, які брали участь в угоні або захопленні транспортного засобу.

9. Насилля, про яке говориться, може бути фізичним та психічним. Фізич­не насилля може виявлятися в завданні ударів, побоїв, викручуванні рук, утриманні, зв'язуванні, закриванні в приміщенні, позбавленні волі іншим способом, спричиненні легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. Психічне насилля ви­являється в погрозі застосування такого ж за характером фізичного насил­ля. Як фізичне, так і психічне насилля є засобом заволодіння транспортним засобом.

10. Частина 3 статті встановлює відповідальність за дії, передбачені час­тинами 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з на­сильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

11. Організованою групою є стійке об'єднання трьох і більше осіб, які по­передньо організувалися для вчинення цього злочину або для зайняття зло­чинною діяльністю. Ця група об'єднана єдиним планом з розподілом фун­кцій учасників групи. Діяльність організованої групи координується органі­затором (керівником) з суворим дотриманням загальних правил поведінки. Якщо група організувалася з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб і озброїлась вогнепальною чи холодною зброєю, то відповідальність повинна наставати за бандитизм (ст. 257 КК).

12. Насильством, небезпечним для життя і здоров'я визнається спричи­нення легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, або смерті, а також інші насильницькі дії, які не спричинили зазначених наслідків, але були небезпечними для життя в мо­мент заподіяння. Це насилля, яке викликало втрату свідомості, стискання шиї, скидання з висоти, або з транспортного засобу, який рухається, засто­сування спеціальних засобів, зброї тощо.

13. Насиллям визнається також застосування без згоди потерпілого нар­котичних засобів, психотропних, отруйних чи сильнодіючих речовин, газів тощо. Це насилля може визнаватися таким, що є небезпечним або не є не­безпечним для життя і здоров'я потерпілого залежно від того, які тілесні ушкодження були спричинені внаслідок застосування цих засобів. Якщо тілесні ушкодження не були спричинені, то питання про характер насилля вирішується залежно від того, чи створювало застосування цих засобів за­грозу для життя потерпілого. При цьому винна особа повинна усвідомлюва­ти цю обставину.

14. Психічне насилля виявляється в погрозі застосування фізичного на­силля такого ж характеру. Погроза вбивством охоплюється складом цього злочину.

15. Інші тяжкі наслідки, про які йдеться у ч. З статті, охоплюють спричи­нення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, велику матеріаль­ну шкоду. Психічне ставлення до цих наслідків може бути умисним і необе­режним. Вбивство через необережність також охоплюється складом цього злочину. Умисне вбивство при захопленні транспортного засобу повинне кваліфікуватися за сукупністю злочинів (ч. З ст. 278 і ст. 115 КК).

16. Якщо угон або захоплення транспортного засобу вчиняє особа, яка є працівником цього виду транспорту і керує ним, то постає питання, чи мо­же вона відповідати за певних умов і за ст. 276 КК. Думається, що квалі­фікація за певних умов цього злочину і за ст. 276 КК є зайвою, тому що в ч. З ст. 278 КК йдеться про загибель людей або настання інших тяжких наслідків. Безперечно, що зазначені наслідки можуть настати і при пору­шенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Крім того, угон або захоплення транспортного засобу є більш небезпечним злочином, про що свідчать санкції цих статей.

17. Якщо угон або захоплення транспортного засобу поєднані зі скоєнням інших більш небезпечних злочинів (державна зрада, бандитизм, диверсія то­що), відповідальність повинна наставати і за ці злочини. Сукупність зло­чинів може мати місце у випадках, коли угон поєднаний з незаконним пе­ретинанням державного кордону (ст. 331 КК), незаконним переправленням осіб через державний кордон України (ст. 332 КК) чи порушенням правил міжнародних польотів (ст. 334 КК).

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук