192

---

Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності

1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, гро­шей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із поз­бавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності є найбільш небезпечний самостійний злочинний вид причетності до злочину, передбаченого ст. 255 КК. Ці дії пов'язані з вчиненням злочи­ну, зазначеного у ст. 255 КК, але не є співучастю в ньому.

2. Небезпечність сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності полягає в тому, що створюються сприятливі умови для існування злочинних організацій і вчинення ними тяжких злочинів, ус­кладнюється їх своєчасне розкриття і припинення функціонування, викрит­тя, затримання та покарання учасників злочинної діяльності тощо.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у двох формах: 1) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів; 2) за­здалегідь не обіцяне вчинення інших дій щодо створення умов, які сприя­ють їх злочинній діяльності. Заздалегідь обіцяне вчинення цих дій утворить собою співучасть у злочині, передбаченому ст. 255

КК (див. коментар до ч. 5 ст. 27 КК).

4. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності означає надання їм допомоги, підтримки, створення відповідних сприятливих умов для подальшого здійснення їх злочинної діяльності та її приховування.

5. Способами цієї форми скоєння злочину є надання учасникам злочин­них організацій приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, доку­ментів, технічних пристроїв, грошей або цінних паперів. Винний забезпечує можливість учасникам злочинної організації мати зазначені предмети, ко­ристуватися ними та ін.

6. Здійснення інших дій щодо створення умов, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинних організацій, означає підготовка та забезпе­чення можливості злочинної діяльності учасників злочинних організацій. Наприклад, будівництво житла та інших приміщень для учасників злочин­ної організації, переміщення людей, пов'язаних зі злочинною організацією, організація практичних тренувань учасників злочинної організації або участь у них, консультування та інші форми економічного або будь-якого іншого співробітництва, допомоги.

7. Якщо сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх зло­чинної діяльності здійснюється способом, який сам по собі має ознаки іншо­го складу злочину, вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів. Сприяння злочинній діяльності учасникам злочинних організацій та укрит­тя винним здобутих ними предметів, зберігання яких карається саме по собі, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів (наприклад, зберігання вибу­хових речовин).

8. Винний вступає у зв'язок з учасниками злочинної організації після її створення або після вчинення нею злочину, тобто сприяє злочинцям, осо­бам, які вже вчинили злочин самостійно без сприяння винного.

9. Склад злочину формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій. Для кваліфікації цього злочину як закінченого не має значення чи вдалося винному сприяти учасникам зло­чинної організації та укрити їх злочинну діяльність. Досить встановити, що дія була спрямована на здійснення такого сприяння.

10. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Якщо особа своїми діями, хоча об'єктивно і сприяла учасникам злочин­них організацій або укривала їх злочинну діяльність, але не усвідомлюва­ла характеру злочину, і того, що вона має справу з учасниками злочинної організації, кваліфікація за ст. 256 КК виключається. Тут можлива відповідальність за ст. 396 КК.

11. У статті 256 КК мова йде про заздалегідь не обіцяне сприяння учас­никам злочинної організації та укриття Їх злочинної діяльності, тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину. Якщо ж вчинення цих дій бу­ло обіцяне до початку або під час вчинення злочину, тобто до моменту вчинення учасниками злочинної організації злочину або до його закінчення, такі дії розглядаються як співучасть у скоєнні злочину у вигляді нособництва. При цьому, якщо особа більш-менш постійно, систематично сприяє зло­чинній діяльності учасників злочинної організації та укриває їх злочинну діяльність, то пособництво переростає в участь у злочинній організації. То­му про сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності можна говорити лише у разі заздалегідь не обіцяного, не постійно­го, а тимчасового, разового зв'язку зі злочинною організацією (наприклад, приховування без попереднього зговору майна, здобутого злочинною ор­ганізацією шляхом вчинення нею тяжкого чи особливо тяжкого злочину).

12. Від співучасті у злочині, передбаченому ст. 255 КК, сприяння учасни­кам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності відрізняється і тим, що винний сприяє учасникам злочинних організацій вчиненню зло­чинною організацією не конкретного злочину, як це має місце при співучасті у злочині, а взагалі злочинів, точно не визначених, не конкретизованих.

13. Мотив і мета можуть бути різними і не є обов'язковими ознаками складу цього злочину.

14. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

15. Кваліфікуючими ознаками злочину (обставинами, які обтяжують зло­чин) (ч. 2 ст. 256 КК) є: вчинення злочину службовою особою (див. комен­тар до пунктів 1 і 2 примітки до ст. 364 КК) або повторно (див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК).

 

< Попередня   Наступна >