247

---

Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності

1. Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, — карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, — карається позбавленням волі на строк від двох до семи років. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.032002 р. № 3075-ІІІ)

 

1. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, зни­щення чи пошкодження об'єктів власності є по суті завідомо неправдивим повідомленням про акт тероризму. Воно порушує нормальний ритм життя, вносить елементи дезорганізації у функціонування підприємств, установ та організацій, здатне дестабілізувати або навіть паралізувати життєдіяльність цілих населених пунктів, породжує неправдиві чутки, паніку серед населен­ня, відволікає певні сили і засоби від виконання їх обов'язків, призводить до обмеження прав і свобод людей, заподіює істотну майнову шкоду тощо.

2. Засобом злочину є неправдива (брехлива) інформація — відомості, які не відповідають дійсності про нібито існуючу підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідка­ми.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

4. Неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками — це доведення вказан

ої інформації до відома будь-якої особи.

5. Злочин з формальним складом може бути вчинений лише дією і ? закінченим з моменту неправдивого повідомлення.

6. Форми повідомлення можуть бути різними: усним, письмовим або з використанням технічних засобів (комп'ютер, радіо, телефон тощо), відкри­тим, замаскованим під чужим ім'ям або анонімним.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, завідомістю — тобто винний знає про те, що відомості, які ним повідомля­ються, є неправдивими.

8. Мета та мотиви злочину можуть бути різними.

9. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла на момент вчинення злочину 16-ти років.

10. Про тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 259 КК) див. коментар до ч. 2 ст. 258 КК. Про повторність злочину (ч. 2 ст. 259 КК) див коментар до ч. 1 ст. 32 КК.

 

< Попередня   Наступна >