256

---

Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами

1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або інших правил повод­ження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, — караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або об­меженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель лю­дей або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

 

1. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їд­кими речовинами або радіоактивними матеріалами можуть потягнути за со­бою вихід цих небезпечних предметів з-під контролю, застосування в зло­чинних цілях, спричинення вибухів, пожеж, підпалів, опромінення, заражен­ня місцевості тощо.

2. Предметом злочину є вибухові речовини і радіоактивні матеріали. Їх поняття дане при аналізі злочинів, передбачених статтями 261 і 262 КК.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні правил безпечного поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами:

правил зберігання, використання, обміну, перевезення цих предметів або інших правил поводження з ними, а також у незаконному пересиланні цих речовин чи матеріалів поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

;">4. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоак­тивними матеріалами може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльністю.

5. Диспозиція ст. 267 КК є бланкетною, тому поняття порушення правил по­водження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами може бу­ти визначене лише з врахуванням нормативно-правових актів, у яких встанов­лені ці правила. Під їх порушеннями необхідно розуміти невиконання або не­належне виконання встановлених правил або вчинення дій, ними заборонених.

6. До нормативно-правових актів, у яких встановлюються правила повод­ження з вибуховими речовинами та радіоактивними матеріалами, належать:

Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січня 1998 р. № 15/98-ВР (ОВУ. - 1998. - № 6. - Ст. 211); ст. 63 Повітряного кодексу України; Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. № 1644-ПІ (ВВР. - 2000. - № 28. - Ст. 222);

накази Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил безпе­ки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними ванта­жами при перевезенні їх залізничним транспортом» від 16 жовтня 2000 р. № 567 (ОВУ. — 2000. — № 49. — Ст. 2145), «Про затвердження Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспор­том України» від 28 липня 1998 р. № 297 (ОВУ. - 1998. - № 40. -Ст. 1506)', «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14 жовтня 1997 р. № 363 (ОВУ. — 1998. — № 8. — Ст. 312); та «Про затвердження Інструкції про повітряні перевезен­ня спеціальних та небезпечних вантажів» від 25 жовтня 1999 р. № 509 (ОВУ. — 2000. — №27. — Ст. 1149)', наказ Державного комітету ядерного регулювання України «Про затвердження Правил ядерної та радіаційної без­пеки при перевезенні радіоактивних матеріалів та Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів» від 23 травня 2001 р. № 18 (ОВУ. - 2001. - № 29. - Ст. 1343); наказ Міністерства охо­рони навколишнього середовища та ядерної безпеки України «Про затверд­ження Порядку видачі сертифікатів безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів» від 7 квітня 1998 р. № 46 (ОВУ. - 1998. - № 18. - Ст. 651);

накази Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затверд­ження Інструкції про порядок видачі дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів» від 20 червня 2000 р. № 57 (ОВУ. - 2000. - № 45. - Ст. 1953) та «Про затвердження Правил забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 14 грудня 2000 р. № 241 (ОВУ. - 2001. - № 3. - Ст. 98); накази МВС Ук­раїни «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622 (0В У. - 1998. - № 42. - Ст. 1574) та «Про вне­сення доповнень до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, за­твердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622» від 13 квітня 1999 р. № 292 (ОВУ. - 1999. - № 19. - Ст. 856) та ін.

7. Правила зберігання вибухових речовин та радіоактивних матеріалів пе­редбачають заходи, спрямовані на забезпечення їх фізичної цілості від про­типравних дій фізичних осіб та утримання їх у безпечному стані (Закон Ук­раїни «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоак­тивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» від 19 жовтня 2000 р. № 2064-Ш (Голос України. - 2000. - 1 грудня. - № 22).

8. Правила використання цих предметів встановлюють безпечні способи їх застосування.

9. Правила обліку цих предметів вимагають контролю за їх рухом, своєчасної фіксації їх надходження, реєстрації (документування) видачі, ви­трачання і повернення тощо.

10. Правила перевезення вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів передбачають їх безпечне переміщення різними видами транспорту.

11. Інші правила поводження з цими предметами регулюють безпечні спо­соби їх виготовлення, випробування, знищення тощо.

12. Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або ванта­жем означає їх відправлення для доставки в те або інше місце. Пересилання вантажем вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів можливе лише з дозволу органів транспорту із дотриманням відповідних правил безпеки.

13. Про поняття пересилання поштових відправлень (поштових пере­казів) див. ст. З «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України 22 грудня 1997 р. № 1446 (в редакції від 4 жовт­ня 2000 р, № 1515) (ОВУ. - 2000. - № 41. - Ст. 1748).

14. Вантаж — це матеріальні цінності, які перевозяться транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі (ст. 6 «Статуту залізниць України», затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1998 р. № 457 (ОВУ. - 1998. - № 14. - Ст. 548).

15. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами або радіоактивними матеріалами тягне кримінальну відповідальність лише у разі, якщо ці порушення створили небезпеку загибелі людей або настання інших тяжких наслідків.

16. Про поняття створення небезпеки загибелі людей або настання інших тяжких наслідків див. коментар до статей 255 і 258 КК.

17. З суб'єктивної сторони порушення правил поводження з вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

18. Незаконне пересилання цих речовин чи матеріалів поштою або ван­тажем можливе лише з прямим умислом. Щодо створення небезпеки заги­белі людей або настання інших тяжких наслідків вина може бути тільки не­обережною.

19. Суб'єкт злочину спеціальний — особа, яка має дозвіл на поводження з цими предметами і у зв'язку з цим зобов'язана дотримуватися правил без­пеки поводження з ними.

20. Суб'єктом незаконного пересилання вибухових речовин чи радіоактив­них матеріалів поштою або вантажем може бути будь-яка особа, яка досяг­ла 16 років.

21. Легкозаймисті речовини як предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 267 КК, — це вогненебезпечні речовини. Вони здатні самозайматися або легкозайматися і тим самим викликати або посилювати пожежу.

22. їдкі речовини як предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 267 КК, — це такі речовини, які викликають руйнування живої тканини та деяких неор­ганічних матеріалів.

23. Пересилання поштою або багажем легкозаймистих та їдких речовин заборонене, тому будь-яка пересилка поштою або багажем цих предметів Є незаконною.

24. Багаж — це речі та інші матеріальні цінності, що відправляються паса­жиром за окрему плату за наявності проїзних документів у багажному вагоні, який прямує в тому ж напрямку, що і пасажир (ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р. № 273/96-ВР (Закони України. Т. 11. — К., 1997. — С. 19—31). Багаж — речі, вантаж, упаковані для відправ­лення транспортом перевозиться окремо від пасажира (п. 2 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених постановою КМ України від 18 лютого 1997 р. № 176 (ОВУ. -1997. - № 8. - С. 143).

25. Пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин може бути вчинено лише з прямим умислом.

26. Про поняття загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 267 КК) див. коментар до ст. 258 КК.

27. Щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків можлива лише не­обережна форма вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). Злочин, передбачений ч. 2 ст. 257 КК, є необережним.

28. Суб'єктом незаконного пересилання вибухових, легкозаймистих або їдких речовин або радіоактивних матеріалів поштою чи багажем, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 257 КК) може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

29. Порушення військовослужбовцем правил поводження з вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами, що становлять підвищену небезпе­ку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або смерть, тягне відповідальність за ст. 414 КК.

 

< Попередня   Наступна >