159

---

Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України

1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за ек­сплуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило не­безпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей, — караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з конфіскацією всіх знарядь, якими користувалася винувата особа для вчинення злочину або без такої. 2. Дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які провадяться іноземця­ми, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому за­коном порядку, — караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією обладнання.

 

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в незаконній розробці при­родних багатств щодо континентального шельфу України і може спричини­ти економічну шкоду державі. Внаслідок неналежної експлуатації технічних засобів у районі континентального шельфу створюється небезпека життю та здоров'ю людей, існуванню живих організмів моря.

Оскільки ст. 13 Конституції України закріплює право власності Ук­раїнського народу на природні ресурси континентального шельфу, його ви­користання й охорона регламентуються міжнародним та національним зако­нодавством — Конвенцією 00Н по морському праву (1982 р.),

Конвенцією про континентальний шельф (1964 р.), Протоколом про боротьбу з незакон­ними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташо­ваних на континентальному шельфі (1988 р.), Водним кодексом України від 6 червня 1995 р. (ВВР. - 1995. - № 24. - Ст. 189); Кодексом України про надра від 27 липня 1994 р. (ВВР. — 1994. — № 36. — Ст. 340); постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення» від 29 лютого 1996 р. № 269 та іншими нормативно-правовими актами.

2. Об'єктом порушення законодавства про континентальний шельф є су­веренні права України на її континентальний шельф, охорона та раціональне використання природних багатств континентального шельфу і охорона вод над ним від забруднення.

3. Предметом даного злочину є континентальний шельф України. Континентальний шельф — поверхня та надра морського дна до глибини моря 200 метрів у районах, прилеглих до узбережжя або до островів держа­ви, але які перебувають за межами зони територіального моря або за цією межею до місця, де глибина покривних вод дає змогу вести розробку при­родних багатств у цих районах. У разі якщо встановлення меж континен­тального шельфу відповідно до зазначених вище ознак суперечить юрис­дикції суміжних прибережних держав, межі континентального шельфу виз­начаються за спеціальними міждержавними угодами (постанова КМ України «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і те­риторіального моря від забруднення та засмічення» від 29 лютого 1996 р. № 269). Прибережна держава здійснює над континентальним шельфом су­веренні права з метою розвідки та розробки його природних багатств.

4. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 статті, характери­зується як дією, так і бездіяльністю і виражається: 1) у порушенні законо­давства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також 2) у невжитті особою, відповідальною за експлуатацію техно­логічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їх загибелі або загро­жувало життю чи здоров'ю людей.

Порушення законодавства про континентальний шельф — це дія або бездіяльність по невиконанню вимог тих нормативно-правових актів, які ре­гулюють питання охорони континентального шельфу.

Для настання відповідальності потрібне встановлення наслідків: у першо­му випадку — заподіяння істотної шкоди, у другому — створення небезпе­ки загибелі живих організмів моря або загрози життю і здоров'ю людей.

Питання про визнання порушення законодавства України про конти­нентальний шельф таким, що заподіяло істотну шкоду, має вирішуватись у кожному конкретному випадку окремо з урахуванням всіх обставин справи (площа забруднення, масштаби втрат живих організмів моря, розмір бюджетних видатків, які спрямовані на ліквідацію наслідків пору­шення, тощо)

Невжиття заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії — це бездіяльність осо­би, на яку покладено обов'язок вживати такі заходи при експлуатації техно­логічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки.

Живі організми моря — сукупність водних організмів, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування у воді.

Технологічна установка — сукупність устаткування (апаратів), яка вико­нує певну функцію в технологічному процесі.

Інші джерела небезпеки — будь-який технологічний об'єкт або окремі речовини, матеріали (радіоактивні, вибухові тощо), які за певних обста­вин (тривалий вплив, аварія) можуть завдати шкоду як людям, так і довкіллю.

Шкідливі відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворю­ються у процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та від яких власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення і які можуть ство­рити значну небезпеку для людини та довкілля (ст. 1 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 р.). '

Небезпечна енергія — електрична, теплова, хімічна та інші види енергії, які за певних обставин можуть спричинити шкоду людині та довкіллю.

Загроза для життя людей — це створення реальної можливості загибелі хоча б однієї людини.

Небезпека для здоров'я людей — загроза захворювання людей.

5. Суб'єктивна сторона злочину. Порушення законодавства про конти­нентальний шельф може бути скоєне умисно або з необережності.

6. Суб'єктами відповідальності за ч. 1 ст. 244 КК є громадяни України, а також особи без громадянства, які досягли 16-річного віку.

7. Частина 2 статті передбачає настання кримінальної відповідальності за самостійний склад злочину, а саме — дослідження, розвідування, розроб­ку природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі Ук­раїни, які провадяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку.

Дослідження на континентальному шельфі — це проведення науково-дослідних робіт щодо вивчення певних властивостей, процесів, які відбува­ються на континентальному шельфі.

Розвідування природних багатств — це розвідка родовищ корисних копа­лин.

Розробка природних багатств — видобування корисних копалин.

Інші роботи на континентальному шельфі — проведення іноземцями будь-яких інших робіт на континентальному шельфі, якщо зазначена діяльність не передбачена двосторонніми міжнародними угодами або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку.

Склад злочину за ч. 2 статті є формальним, тобто таким, що не передба­чає настання тих чи інших наслідків, і є закінченим в момент здійснення протизаконного виду діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 статті, може виражати­ся тільки у формі прямого умислу.

Суб'єктом злочину, передбаченого в ч. 2 ст. 244 КК, можуть бути тільки іноземці. До них можуть належати громадяни (піддані) будь-якої іншої дер­жави, які не мають громадянства України. Такі особи можуть мати постійне місце проживання в Україні, постійне місце роботи (спільні підприємства тощо). Проте не зараховують до цієї категорії суб'єктів осіб без громадянст­ва, вчинення екологічних злочинів якими на території України, за загаль­ним змістом чинного кримінального законодавства України, не знає ви­нятків.

 

< Попередня   Наступна >