252

---

Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду

1. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

 

1. Суспільна небезпечність злочину полягає у спричиненні шкоди тери­торіям, взятих під охорону держави, та об'єктам природно-заповідного фон­ду.

2. Об'єктом злочину є екологічна безпека в галузі існування і викорис­тання територій та об'єктів, які взяті під особливу охорону.

3. Предметом цього злочину є території, взяті під охорону держави, та об'єкти природно-заповідного фонду, що підлягають особливій охороні і які утворюють єдину територіальну систему.

До територій, взятих під охорону держави, належать такі об'єкти приро­ди, які являють собою велику наукову, історичну цінність, а також лікуваль­но-оздоровчу цінність (наприклад, Нікітський ботанічний сад в Криму, Тро-стянецький парк у Сумській області, Дніпровський парк у Запорізькій об­ласті, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві тощо).

Природно-заповідний фонд складають ділянки суші та водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження при­родної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання за­гального екологічного балансу та фондового моніторингу навколишнього приро

дного середовища.

До складу природно-заповідного фонду входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятники природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки — пам'ятники садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (див. ст. 61 Закону України «Про охорону на­вколишнього природного середовища» в ред. від 25 лютого 2000 р. (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2002. — № 4. — С. 42), преамбулу і ст. З Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. (Бюлетень законодавства і юридичної практики Ук­раїни. - 2001. - № 4. - С. 206-207).

4. Об'єктивна сторона злочину характеризується знищенням або пошко­дженням будь-яким способом територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду.

Під знищенням розуміється приведення території або об'єкта природно-заповідного фонду в повну непридатність для використання їх за цільовим призначенням, коли вони перестають існувати або повністю втрачають свою цінність хоча б якісь їх частини.

Пошкодженням предмета злочину визнається погіршення його якості, зменшення природно-охоронної, наукової, естетичної, рекреаційної та іншої цінності або приведення його на будь-який час в непридатний для викори­стання за цільовим призначенням стан.

5. Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків, передба­чених ст. 252 КК.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим або непрямим).

7. Суб'єкт цього злочину — фізична осудна особа, яка досягла 16-річно-го віку.

8. Обтяжуючими обставинами, які передбачені ч. 2 ст. 252 КК, є: знищен­ня або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів при­родно-заповідного фонду шляхом підпалу або іншим загально небезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або тяжкі наслідки.

Під знищенням або пошкодженням територій або об'єктів природно-заповідного фонду шляхом підпалу, яке передбачене ч. 2 ст. 252 КК, слід ро­зуміти їх знищення або пошкодження вогнем, якщо при цьому існувала за­гроза життю і здоров'ю людей або завдання значної матеріальної шкоди (на­приклад, пожежа на великій території, значних за вартістю об'єктів тощо). Тому знищення або пошкодження предмета злочину вогнем, яке не створю­вало загальної небезпеки, не може кваліфікуватися як завдане шляхом підпалу.

Скоєння цього злочину іншим загальнонебезпечним способом передбачає в ч. 2 ст. 252 КК знищення або пошкодження територій або об'єктів природ­но-заповідного фонду шляхом вибуху, затоплення та іншими способами, які загрожують життю і здоров'ю людей або завданням значних матеріальних збитків.

Загибель людей означає настання смерті хоча б однієї людини в резуль­таті підпалу або використовування іншого загально небезпечного способа.

Під іншими тяжкими наслідками розуміється спричинення тілесних ушкоджень різної тяжкості одній або кільком особам, тяжкої майнової шко­ди, інших збитків. Встановлення інших тяжких наслідків є питанням окре­мого факту і залежить від конкретних обставин злочину.

 

< Попередня   Наступна >