Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
151

Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

1. Здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без дер­жавної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту — карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, — караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

 

1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері господарської діяльності з металобрухтом. Ці відносини регулюються Законом України «Про металобрухт» від 5 травня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 25. - Ст. 212;

2001. — № 1. — Ст. 3; 2003. — № 6. — Ст. 52) та іншими нормативно-пра­вовими актами. ,.

2. Предмет злочину — брухт кольорових і чорних металів (металобрухт). Тобто непридатні для прямого використання вироби або частина виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу та містять у собі чорні або кольорові мета­ли чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, за­лишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

3. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

1) здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації,

2) здійснення операцій з металобрухтом без спеціального

дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; 3) надання приміщень та спо­руд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металоб­рухту; 4) організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту мета­лобрухту.

4. Операції з металобрухтом — це заготівля, переробка, металургійна пе­реробка брухту чорних і кольорових металів.

Заготівля металобрухту — діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту. Купівля та (або) реалізація мета­лобрухту — це діяльність, пов'язана з передачею права власності на метало­брухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Переробка металобрухту — діяльність, пов'язана із доведенням мета­лобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, подрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

Металургійна переробка металобрухту — це переплавка металобрухту в металургійних агрегатах із використанням додаткових матеріалів та особли­вих технологічних режимів з метою зміни структури металу, доведення його хімічного складу до параметрів, які відповідають вимогам стандартів, та от­римання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їх сплавів із визначеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

5. Здійснення вказаних вище операцій без державної реєстрації означає зайняття особою будь-яким із цих видів підприємницької діяльності без реєстрації як суб'єкта такої діяльності. Про поняття державної реєстрації див. коментар до ст. 202 КК.

6. Здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії) слід розуміти як здійснення будь-якої з названих вище операцій без законного отримання ліцензії і за умови, що отримання ліцензії на здійснення таких операцій є обов'язковим згідно із законодавством.

Ліцензуванню підлягають заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів (ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 36. — Ст. 299). Не підлягає ліцензуванню діяльність фізичних осіб, пов'язана із збиранням і реалізацією побутового брухту чор­них і кольорових металів, а також діяльність фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, пов'язана із збиранням і ре­алізацією промислового брухту чорних і кольорових металів, що утворився внаслідок їхньої діяльності. Побутовий металобрухт — це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих ви­робів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втра­тили експлуатаційну цінність. Перелік видів побутового металобрухту за­тверджено постановою КМ України від 15 вересня 1999 р. № 1696 (ОВУ. — 1999. - № 37. - Ст. 1868).

Ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом кольорових і (або) чор­них металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам (на за­готівлю та переробку) та спеціалізованим металургійним переробним підприємствам (на заготівлю, переробку та металургійну переробку). Поря­док отримання ліцензії передбачено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. та наказом Дер­жавного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства промислової політики «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, пере­робки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів» від 25 лютого 2003 р. (ОВУ. - 2003. - № 13. - Ст. 593).

7. Здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо це було пов'язано з отриманням дохо­ду у великих розмірах, вимагає кваліфікації за правилами конкуренції за­гальної (ч. 1 ст. 202 КК) та спеціальної (ст. 213 КК) норм, тобто застосу­ванню підлягає спеціальна норма.

8. Здійснення операцій з металобрухтом без ліцензії, тобто без документа, який засвідчує право особи на таку діяльність, слід відрізняти від здійснен­ня таких операцій з порушенням умов ліцензування, тобто від порушення по­ложень нормативно-правового акта, яким установлюються кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження такої діяльності після отримання ліцензії. Порушення умов ліцензування може виявлятися, зокрема, у прийманні промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, прийманні металобрухту без оформлення ак­том приймання тощо і кваліфікується за ч. 1 ст. 202 КК, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

9. Під незаконними пунктами прийому, схову і збуту металобрухту слід розуміти пункти, на здійснення операцій в яких особа не має права, тому що не отримала ліцензії або пункт не вказаний у ліцензії. Тільки спеціалізо­вані та спеціалізовані металургійні переробні підприємства (визначені в ст. 1 Закону України «Про металобрухт»), які отримали ліцензію на здійснення операцій з металобрухтом, мають право відкривати приймальні пункти і тільки за адресами, вказаними в ліцензії.

10. Надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту означає надання іншій особі будь-яких приміщень та споруд повністю або частково для використання як ба­зи для незаконного прийому, схову чи збуту металобрухту.

11. Організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрух­ту — це сукупність дій з їх створення (підшукування приміщень, транспорт­них та фінансових засобів, співучасників; розробка плану функціонування пункту, конспіративних заходів; об'єднання або узгодження дій співучас­ників тощо ).

12. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення будь-якої з дій, передбачених ст. 213 КК. Організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту закінчена з моменту, коли такий пункт був створений.

13. Суб'єктивну сторону злочину характеризує прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними, на кваліфікацію цього злочину не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.

14. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Учинення службовою особою передбачених ст. 213 КК дій з викорис­танням влади чи службового становища або з перевищенням влади чи служ­бових повноважень потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 чи 365 КК.

15. Діяння кваліфікуються за ч. 2 ст. 213 КК за умови, що судимість осо­би за злочин, передбачений цією статтею, не була погашена чи знята в пе­редбаченому законом порядку. Про поняття судимості, погашення та зняття її див. статті 88-91 КК і коментар до них.

16. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з метало­брухтом, може бути кваліфіковане, як адміністративне правопорушення, за ст. 16410 КпАП, якщо це не є злочином.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук