Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ VII (ст.199-235) Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків

Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків

Особлива частина - Розділ VII (ст.199-235)
150

Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків

Виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроб­лених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних ку­понів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, вод­ного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних доку­ментів і документів на перевезення вантажу — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або об­меженням волі на строк до трьох років.

 

1. Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері фінан­сових інтересів держави.

2. Предметом злочину є: знаки поштової оплати; маркована продукція;

міжнародні купони для відповіді; посвідчення особи для міжнародного поштового обміну; відбитки маркувальних машин; квитки залізничного, вод­ного, повітряного, автомобільного транспорту, інші проїзні документи і до­кументи на перевезення вантажу.

Знаки поштової оплати — це реквізити поштових відправлень, що підтверджують оплату послуг поштового зв'язку. Як знаки поштової опла­ти в Україні використовуються поштові марки, відбитки кліше маркуваль­них машин, відбитки спеціальних штемпелів, міжнародні купони для від­повіді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зв'язок» від 16 травня 1995 р. (ВВР. — 1995. — № 20. — Ст, 143) під поштовою маркою слід розуміти дер­жавний знак, що є засобом оплати послуг поштового зв'язку, виготовлений друкарським способом, із художнім зображенням та зазначенням його номі­нальної вартості.

Маркована продукція — це виготовлені друкарським способом поштові відправлення (марковані

конверти і марковані поштові листівки) із надру­кованим на них зображенням поштових марок (так звані віньєтки).

Міжнародний купон для відповіді — це спеціальний знак Міжнародного бюро Всесвітньої поштової спілки, надрукований на папері з водяними зна­ками, яким можна замінити поштові марки.

Посвідчення особи для міжнародного поштового обміну — це посвідчення, що видається поштовими органами країн-учасниць Всесвітньої поштової спілки і засвідчує право особи на одержання поштової кореспонденції, що адресується їй або на поштову скриньку.

Предметом злочину є також відбитки маркувальних машин. Маркувальна машина — це пристрій, призначений для нанесення на письмову кореспон­денцію відбитків державного знака, що підтверджує оплату послуг поштово­го зв'язку, дату прийому й іншої інформації. У документах Всесвітньої поштової спілки ці машини називаються франкувальними.

Проїзні документи — це документи, що дають право проїзду на залізнич­ному, водному, повітряному або автомобільному транспорті (квитки зазна­чених видів транспорту, у тому числі талони, жетони, службові проїзні документи тощо). Документами на перевезення вантажів є, наприклад, багажні квитанції, дорожні відомості, окремі вимоги, плацкарти тощо.

3. Об'єктивна сторона злочину може полягати у виготовленні для збуту зазначених предметів, їх збуті або використанні.

Під виготовленням слід розуміти повну або часткову підробку зазначених предметів, або надання використаним знакам поштової оплати вигляду не­використаних знаків.

Збут — це сплатна або безоплатна передача (продаж, обмін, дарування тощо) зазначених підроблених предметів іншим особам або організаціям для їх подальшого використання. Збут може вчинятися як особою, що здійснює підробку знаків поштової оплати і проїзних документів, так і іншою особою.

Використання припускає будь-яку форму застосування підроблених предметів, наприклад, надання їх замість справжніх тощо.

4. Злочин є закінченим з моменту вчинення одної із зазначених дій.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що виготовляє для збуту, збуває або використовує підроб­лені предмети, що зазначені вище, і бажає так вчиняти. Обов'язковою озна­кою суб'єктивної сторони цього злочину виступає спеціальна мета — збут предметів даного злочину.

6. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

< Попередня   Наступна >