139

---

Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності

Умисне приховування громадянином — засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові, — карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері виконання суб'єктами господарської діяльності своїх фінансових зобов'язань.

2. Об'єктивну сторону злочину характеризують: 1) діяння у вигляді прихо­вування стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності;

2) спосіб дії — подання недостовірних відомостей; 3) наслідок — велика ма­теріальна шкода кредиторові; 4) причинний зв'язок між діянням та наслідком.

3. Стаття 220 КК передбачає відповідальність за приховування стійкої фінансової неспроможності тільки шляхом дій. Тобто особа шляхом подання недостовірних відомостей вводить дійсного або потенційного кредитора в оману щодо свого фінансового становища. Це можуть бути дії, якими по­роджується помилкове уявлення кредитора щодо фінансової спроможності суб'єкта господарської діяльності (супротивної сторони), або таке уявлення закріплюється чи продовжується в часі.

4. Стійку фінансову неспроможність у цьому злочині слід розуміти так само, як і при доведенні до банкрутства (див. коментар до ст. 219 КК). При­чому фінансова неспроможність існує насправді — на відміну від фіктивно­го банкрутства (ст. 218 КК), в якому суб'єкт г

осподарювання фактично фінансове спроможний. Для кваліфікації цього злочину не є обов'язковим порушення господарським судом справи про банкрутство та визнання суб'єкта господарської діяльності банкрутом.

5. Велика матеріальна шкода кредиторові — це п'ятсот чи більше неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з приміткою до ст. 218 КК). Така шкода може бути завдана одному кредитору або бути су­марною. Матеріальна шкода — це завдані кредитору збитки, під якими ро­зуміються втрата або пошкодження майна, додаткові витрати (вартість до­даткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), неодержані доходи, які були б одержані у разі належного виконання зобов'язання. Про поняття «кредитор» див. коментар до ст. 218 КК.

6. При кваліфікації цього злочину слід враховувати, що велика матеріаль­на шкода має бути в причинному зв'язку не із стійкою фінансовою неспро­можністю, а з її приховуванням шляхом подання недостовірних відомостей. Тому для кваліфікації не має значення причина стійкої фінансової неспро­можності. Завдання великої матеріальної шкоди кредитору та державі, яка є в причинному зв'язку із самою стійкою фінансовою неспроможністю, потре­бує іншої кваліфікації — залежно від причини такої неспроможності. Якщо причиною були цілеспрямовані дії, характерні для доведення до банкрутст­ва, потрібна додаткова кваліфікація за ст. 219 КК. В інших випадках мож­лива відсутність злочину як такого, наприклад, коли причиною стійкої фінансової неспроможності були несприятлива економічна ситуація, надзви­чайні природні умови, випадковий збіг обставин тощо.

7. Злочин вважається закінченим з моменту завдання великої матеріаль­ної шкоди кредиторові.

8. Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел, який характеризується усвідомленням особою неправдивості інформації про фінансову спро­можність суб'єкта господарювання, що передається нею. Мотив і мета мо­жуть бути різними, на кваліфікацію цього злочину не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.

9. Суб'єктом злочину може бути громадянин — засновник або власник суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа суб'єкта госпо­дарської діяльності. Про поняття «службова особа» див. примітку та комен­тар до ст. 364 КК.

10. Про співвідношення приховування стійкої фінансової неспроможності з шахрайством з фінансовими ресурсами див. п. 15 коментарю до ст. 222 КК.

 

< Попередня   Наступна >