46

---

Розділ V

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути об­раним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію — карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. 2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або чле­ном виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням вла­ди або службового становища, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вплинули на результати голосування або виборів, — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

 

1. Конституція України у ст. 38 передбачає право кожного громадянина України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнсько­му та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Організація і порядок проведення виборів на території України визна­чається згідно із законами: «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 51-52. - Ст. 265), «Про всеук­раїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 33. — Ст. 443), «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищ­них, міських голів» від 14 січня 1998 р. (ВВР. - 1998. - № 3-4. - Ст. 15), «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. (ВВР. — 1

999. — № 14. - Ст. 81).

3. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він завдає шкоду виборчим правам (право обирати або право бути обраним) громадян України, а також праву громадян вести передвиборну агітацію.

4. Потерпілими від даного злочину можуть бути виборці, кандидати на ви­борні посади, а також особи, які забезпечують реалізацію виборчих прав гро­мадян, наприклад, члени виборчих комісій, довірені особи кандидатів тощо.

5. Об'єктивна сторона злочину виражається в двох самостійних діях:

1) у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином права обирати і бу­ти обраним; і 2) у перешкоджанні здійсненню права вести передвиборну агітацію.

6. Перешкоджання як протидія полягає в активному впливі на волю осо­би, з метою примусити її відмовитися від участі у виборах, або змінити зміст свого волевиявлення, або відмовитись від проведення передвиборної агітації тощо. Така протидія може мати місце як під час голосування, так і в період усієї виборчої кампанії. Перешкоджання може виявитись, наприклад, у позбавленні виборця можливості бути включеним до списку виборців, при­мушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку пев­ного кандидата, у відмові в реєстрації кандидатом у депутати, примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування тощо.

7. Способи перешкоджання можуть бути різними — насильство, обман, погрози, підкуп або інші.

Насильство полягає в завданні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, зв'язуванні тощо. Якщо таке насильство утворює більш тяжкий злочин (наприклад, тяжке тілесне ушкодження або незакон­не позбавлення волі), кваліфікація настає за сукупністю злочинів — статті 157, 121 або 146 КК.

Обман як спосіб перешкоджання здійсненню громадянами своїх вибор­чих прав може мати два різновиди. Активний обман полягає в завідомому введенні потерпілого в оману шляхом повідомлення йому неправдивих відо­мостей щодо обставин, пов'язаних з виборами (наприклад, щодо особи кан­дидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо), в наданні неправ­дивих документів або вчиненні інших активних дій, які створюють у грома­дянина помилкове уявлення про кандидата в народні депутати або в Прези­денти України.

Пасивний обман (бездіяльність) може виявлятися в замовчуванні юри-дично значущих фактичних обставин, повідомити про які винна особа була зобов'язана, наприклад, як член виборчої комісії або комісії з проведення ре­ферендуму.

Погроза — це залякування застосуванням фізичного насильства як до по­терпілої особи, так і до її близьких, знищенням їх майна, поширенням га­небних відомостей про них тощо. Наприклад, шляхом погрози поширення ганебних відомостей винний примушує кандидата в депутати зняти свою кандидатуру.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання яких-небудь переваг, пільг майнового характеру, будь-яких послуг як вина­городу за зміну свого волевиявлення в участі у виборах або за відмову від такої участі. Підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності до то­го інших підстав, слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфіку­вати за ст. 369 КК.

Інший спосіб перешкоджання — це будь-які протидії вільному здійснен­ню громадянином свого конституційного права обирати чи бути обраним.

Наприклад, ненадання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необгрунтована відмова депутату ви­ступити по телебаченню зі своєю програмою тощо.

8. Злочин вважається закінченим з моменту перешкоджання, тобто здійснення протиправного впливу на свідомість потерпілої особи, незалеж­но від того, чи досяг винний бажаного результату під час виборів, чи ні.

9. Суб'єктивна сторона даного злочину передбачає прямий умисел. Мо­тив діяння для кваліфікації значення не має.

10. Суб'єкт злочину — загальний, будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

11. Кваліфікуючими ознаками даного злочину закон визнає вчинення йо­го: а) за попередньою змовою групою осіб; б) членом виборчої комісії;

в) іншою службовою особою з використанням влади або службового стано­вища (ч. 2 ст. 157 КК), а особливо кваліфікуючою ознакою — вплив на ре­зультати голосування або виборів.

Поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. у коментарі до ст. 28 КК.

Здійснення перешкоджання членом виборчої комісії підвищує суспільну небезпечність злочину, оскільки член виборчої комісії є особою, що безпо­середньо забезпечує законний порядок проведення виборів і має реальну можливість впливати на їх хід. Членом виборчої комісії є особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, Ок­ружної чи Центральної виборчої комісії. Так, наприклад, відповідно до ст. 23 розділу II Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищ­них і міських голів» членом виборчої комісії може бути громадянин Ук­раїни, що має виборчі права і постійно проживає чи працює на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і включається до скла­ду виборчої комісії сільською, селищною, міською радою.

12. Обов'язковою умовою кваліфікації даного злочину за ознакою вчи­нення його членом виборчої комісії або іншою службовою особою є викори­стання влади або службового становища такими особами при перешкод­жанні здійсненню громадянами їх виборчих прав. Наприклад, такі діяння можуть полягати у відмові громадянину в реєстрації його кандидатом в де­путати, ненаданні кандидату приміщення для проведення передвиборних за­ходів, наданні переваг чи навпаки обмеженні прав кандидата порівняно з іншими тощо.

Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки або були пов'язані із переви­щенням влади або службових повноважень, то вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (за частинами 2 чи 3 статей 364 або 365 КК).

Перешкоджання, яке реально вплинуло на результати голосування або виборів, має місце там, де це, наприклад, вплинуло на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, кількість голосів, поданих за кожного кандида­та тощо. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки необов'язково, щоб ви­бори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.

 

Наступна >