Розділ IV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

Статеві злочини становлять собою велику суспільну небезпеку, характе­ризуються виключною аморальністю та цинічністю дій винних. Пов'язані у більшості випадків з посяганням на статеву свободу жінки або на її статеву недоторканість, такі злочини грубо принижують гідність потерпілої, за­подіюють їй глибоку психічну травму, можуть завдати серйозної шкоди її здоров'ю. Надзвичайно небезпечні злочини проти неповнолітніх. Посягаючи на їх нормальний статевий розвиток, такі злочини розбещують підлітків, ча­сто призводять до глибоких душевних травм, штовхають їх до аморального способу життя. Тому у більшості статей КК, які передбачають відпо­відальність за статеві злочини, встановлені суворі санкції.

Злочини, передбачені розділом IV, мають своїм об'єктом статеву свобо­ду особи (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом, примушування до вступу в статевий зв'язок) або статеву недоторканість неповнолітніх (статеві зносини з особою, яка не досягла ста­тевої зрілості, розбещення неповнолітніх). Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші ста­теві злочини» від 27 березня 1992 р. № 4 зазначив, що зґвалтування є тяж­ким злочином, за вчинення якого законом передбачена сувора кримінальна відповідальність. Інші статеві злочини також становлять підвищену суспільну небезпеку. Тому забезпечення правильного застосування законо­давства при розгляді справ цієї категорії є одним із важливих завдань судів.