Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад

Особлива частина - Розділ ІІІ (ст.146-151)
130

Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад

1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи — карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмежен­ням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Незаконне поміщення в психіатричний заклад являє собою спеціаль­ний вид незаконного позбавлення волі. Безпосереднім об'єктом злочину є воля особи, її гідність та недоторканність. Потерпілим від злочину є психічно здорова людина (ст. 14 Закону України «Про психіатричну до­помогу» від 22 лютого 2000 р. (ВВР. - 2000. - № 19. - Ст. 143).

2. З об'єктивної сторони цей злочин полягає в поміщенні в психіатрич­ний заклад завідомо психічно здорової особи на стаціонарне обстеження або лікування. Місцем перебування потерпілого є стаціонарний психіатричний заклад. Це психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований за­клад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги (ст. 1 вищезазначеного Закону). Вид на­гляду в закладі за хворим не має значення для визначення цієї ознаки скла­ду злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту поміщення потерпілого в психіатричний заклад на стаціонарне обстеження або лікування.

3. З суб'єктивної сторони цей злочин здійснюється з прямим умислом, за якого винний усвідомлює, що поміщує в психіатричний заклад завідомо психічно здорову людину і бажає цього. Мотиви цього злочину можуть бу­ти р

ізними (прагнення отримати матеріальну вигоду, заволодіти житлом по­терпілого, бажання позбутися людини тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають. Вони можуть ураховуватися при призначенні покарання.

4. Суб'єкт злочину спеціальний — лікар-психіатр, член комісії лікарів-психіатрів, головний психіатр. Якщо таким суб'єктом є службова особа (завідуючий відділенням, головний психіатр тощо), вчинене утворює су­купність злочинів і кваліфікується за статтями 151 і 365 КК (перевищення влади).

5. У частині 2 ст. 151 КК зазначена обставина, що обтяжує відповідаль­ність — спричинення тяжких наслідків. Такими наслідками можуть бути визнані смерть потерпілого, його самогубство, тяжка хвороба тощо. Став­лення винної особи до тяжких наслідків може бути як умисним, так і нео­бережним. Залежно від виду тяжких наслідків та ставлення винного до них скоєне може бути кваліфіковане і за сукупністю злочинів: ч. 2 ст. 151 і відповідно частини 1 або 2 ст. 115, частини 1 або 2 ст. 119, ч. З ст. 120, ча­стини 1 або 2 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КК.

 

< Попередня
 
Авторизація
Пошук