93

---

Стаття 144. Насильницьке донорство

1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з ме­тою використання її як донора — карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штра­фом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо непо­внолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в ма­теріальній залежності від винного, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без тако­го. 3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу,— караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

1. Донорство крові та її компонентів — добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого без­посереднього використання Їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях (Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР із змінами, внесеними 14 січня 1999 р. (ВВР. - 1999. - № 9-10. - Ст. 68). 7 грудня 2000 р. (ВВР. - 2001. - № 2-3. - Ст. 10) та 11 липня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 44. - Ст. 231). Взяття крові та її ком­понентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не бу­де заподіяно шкоди.

Відповідно до ст. 46 «Основ законодавства України про охорону здо­ров'я» забороняється взяття донорської крові примусово

.

2. З об'єктивної сторони злочин виражається в насильницькому або шля­хом обману вилученні крові у людини з метою використання її як донора. . Насильство може бути фізичним або психічним.

3. При фізичному насильстві завдаються удари, побої, викручування рук, зв'язування тощо. Психічне насилля полягає в погрозі застосувати фізичне насилля. При вчиненні цього злочину насильство виступає як засіб приму­сити людину до здачі крові та її компонентів.

4.. Злочин може бути вчинений і шляхом обману. Обман — це повідо­млення неправдивих відомостей донору або замовчування таких відомостей особою, які вона зобов'язана була повідомити. Обман може бути щодо кількості крові, мети її вилучення або реципієнта, якому ця кров буде вве­дена. Будучи обманутим, донор добровільно дає кров або її компоненти.

5. Злочин є закінченим з моменту вилучення крові, поєднаного з насиль­ством або обманом донора.

6. Суб'єктивна сторона злочину полягає у прямому умислі. Обов'язко­вою ознакою є мета — вилучення крові для використання її як донора. В ча­стині 3 статті метою вилучення крові є її продаж.

7. Суб'єктом злочину є медичний працівник, який може здійснювати ви­лучення крові, а також інші особи, які досягли 16-річного віку.

8. У частині 2 встановлена відповідальність за дії, передбачені н. 1 цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорад­ному стані чи в матеріальній залежності від винного. Стаття 2 Закону Ук­раїни «Про донорство крові та її компонентів» встановлює, що донором мо­же бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18-ти років, який пройшов відповідне медичне обстеження і не має протипоказань.

9. Про безпорадний стан та особу, яка перебуває в матеріальній залеж­ності, див. коментар до ст. 143 КК.

10. Частина 3 встановлює відповідальність за вчинення злочину за по­передньою змовою групою осіб (див. коментар до ст. 28 КК) або з метою продажу крові та її компонентів.

 

< Попередня   Наступна >