Стаття 111. Державна зрада

Особлива частина - Розділ І (ст.109-114)
77

Стаття 111. Державна зрада

1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином Ук­раїни на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторкан­ності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяль­ності проти України, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. 2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин Ук­раїни, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і доб­ровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

 

1. Частина 1 ст. 111 КК визначає державну зраду як діяння, умисно вчи­нене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності і державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Отже, державна зрада має кілька безпосе­редніх об'єктів, кожен з яких складає суспільні відносини в сфері охорони зовнішньої та внутрішньої безпеки України.

2. Об'єктивна сторона державної зради може виявлятися в різних фор­мах, які вичерпним чином визначені в ч. 1 ст. 111 КК.

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний

перехід), так і в наданні допомоги такій дер­жаві або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, ко­ли особа почала надавати допомогу ворогові. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Шпигунство — друга форма державної зради — це передача або збиран­ня з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представ­никам відомостей, що становлять державну таємницю (див. коментар до ст. 114 КК).

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам до­помоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держа­ви чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності мо­же виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоп­люються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх пред­ставників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший зло­чин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, пося­гання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК).

У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли осо­ба фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній ор­ганізації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти Ук­раїни.

3. З суб'єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Конкретні мотиви і мета не є обов'язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

4. Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років. Співучасниками (співвиконавцями, організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й інші особи (див. коментар до ст. 27 розділу VI Загальної частини КК).

5. Частина 2 ст. 111 КК передбачає заохочувальну норму про звільнення від кримінальної відповідальності громадянина України, якщо він на вико­нання злочинного завдання іноземної організації чи їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив про свій зв'язок з ними та про отриман­ня завдання.

Для застосування цієї норми потрібно встановити обов'язкову сукупність трьох умов: 1) отримання громадянином України злочинного завдання від іноземної держави, іноземної організації, їх представників; 2) невчинення жодних дій на виконання цього завдання; 3) добровільна заява органам дер-

жавної влади про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною ор­ганізацією, їх представниками і про отримане завдання. Добровільною визнається заява за умови, що об'єктивно, реально особа могла виконати за­вдання: нездоланних перешкод не було. Мотиви добровільної заяви значен­ня не мають (каяття чи страх перед покаранням тощо).

Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнен­ня особи від кримінальної відповідальності.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук