172

---

Стаття 131. Порядок застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі

1. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу як на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об'єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці і навчання, так і на інших засуджених. 2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення. 3. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам. 4. У порядку заохочення засудженим протягом року може бути дозволено одержувати додатково одну посилку чи передачу і надано додатково одне короткострокове чи тривале побачення і одна телефонна розмова. 5. До засуджених, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, заохочення у виді збільшення тривалості прогулянки застосовується на строк до одного місяця. 6. Із засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення. 7. Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовуються усно або письмово, інші заохочення — тільки письмово.

1. Стаття, що коментується, визначає порядок застосування заходів заохочення. Подяка та дострокове зняття раніше накладеного стягнення можуть бути оголошені як усно, так і письмово; усі інші види заохочень — тільки письмово. Інші заходи заохочення оголошуються тільки у письмовій формі, оскільки в подальшому можуть мати важливі юридичні наслідки для засудженого.2. Заохочення, оголошені усно, у статистичному обліку не відображаються, але враховуються в індивідуальних програмах соціально-психологічної роботи та особових справах (у виді рапорту з посиланням на усне оголошення заохочення) і беруться до уваги при визначенні міри в

иправлення засудженого та при складанні на нього характеристики.3. Заохочення у виді грошової премії та нагородження подарунком оголошується наказом начальника установи; розмір грошової премії та вид подарунка визначаються виходячи з особистості засудженого, події, що стала підставою преміювання або нагородження, а також фінансового стану установи виконання покарань. Премія зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок вручається засудженому, який розпоряджається ним за своїм розсудом (залишає при собі, здає до камери схову або пересилає додому).4. У законі закріплюється, що в порядку заохочення засудженому протягом одного року може бути дозволено додатково до встановлених норм одна додаткова посилка (чи передача); одне додаткове побачення (короткострокове чи тривале); одна телефонна розмова. Це обумовлено тим, що визначений порядок пов'язаний з необхідністю не підривати надмірними заходами заохочення порядок та умови відбування покарань у виправних установах.5. Хоча закон не передбачає будь-яких обмежень застосування заохочення у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення, як доведено наукою кримінально-виконавчого права та практикою виконання покарань, з метою забезпечення достатньої ефективності накладених стягнень, їх дострокове зняття в порядку міри заохочення доцільне тільки після закінчення певних термінів (наприклад, не раніше трьох місяців з дня початку відбування стягнення можуть бути зняті в порядку заохочення догана та дисциплінарний штраф). Визначення тривалості такого строку обумовлюється видом накладеного стягнення та особою засудженого (його поведінкою протягом всього часу перебування в місцях позбавлення волі).6. Заохочення у виді збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки також має часові межі. За ч. 5 ст.131 КВК України таке збільшення діє протягом визначеного строку, який не може бути більше за один місяць.7. При застосуванні до засудженого заохочення у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення, з засудженого знімається не будь-яке стягнення з числа непогашених, а тільки те, що було накладене раніше за всі інші. В подальшому при повторному застосуванні даного виду заохочення стягнення знімаються за таким же порядком, відповідно до часу їх накладення.8. При вирішенні питання про заохочення засудженого (крім випадків оголошення заохочення в усній формі) до документів додається опитувальний аркуш з пропозиціями заступників начальника установи, начальників відповідних відділів та начальника медичної частини.Застосування заходів заохочення у відповідності з порядком, установленим КВК України, оформляється постановами або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови або витяги з наказів реєструються у спеціальному журналі, що ведеться працівниками служби соціально-виховної роботи й зберігається у відділі по контролю за виконанням судових рішень (вказаний журнал, як правило, містить наступні розділи: порядковий номер; прізвище, ім'я та по батькові засудженого, якого вони стосуються; вид заохочення; дата оголошення заохочення; дата здачі матеріалів; прізвище особи, що здала матеріали; прізвище особи, що прийняла матеріали для залучення до особової справи) та долучаються до особових справ засуджених (відповідно до вказівки Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03.01.96 р. № 2/2-1, ці матеріали повинні передаватися негайно після оголошення (або виконання) заохочення чи стягнення, бо будь-яка затримка тягне за собою відсутність оперативної інформації в особових справах засуджених). При цьому на матеріалах в обов'язковому порядку повинна бути резолюція керівництва установи «до справи», без якої документи відділом по контролю за виконанням судових рішень не приймаються.Облік заохочень за відділеннями установ у цілому ведеться заступником начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.9. Після настання у засудженого формального права на застосування заохочувальних норм ст. 81, 82 КК України (відбуття частини строку покарання та доведення певного ступеня виправлення),готуються наступні матеріали: а) клопотання-характеристика, підписана начальником відділення соціально-психологічної служби та погоджена з заступником начальника колонії з соціально-виховної та психологічної роботи; б) індивідуальна програма соціально-виховної роботи; в) довідка про заохочення та стягнення;г) психологічна характеристика; д) опитувальний аркуш з пропозиціями першого заступника начальника колонії, заступника начальника колонії з соціально-виховної та психологічної роботи, заступника начальника колонії з працевикористання, заступника начальника колонії з комунально-побутового та інтендантського забезпечення, начальника відділу нагляду та безпеки, начальника оперативного відділу, начальника медичної частини та начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень; є) медична довідка про стан здоров'я, наявність незакінченого курсу лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу або результати цього лікування, наявність чи відсутність алкогольної, наркотичної та токсикологічної залежності. У випадку розгляду можливості заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі обмеженням волі у довідці обов'язково робиться висновок про здатність засудженого перебувати у виправному центрів та до працевлаштування; ж) заява засудженого з проханням про застосування до нього заохочувальних норм, передбачених ст. 81, 82 КК України та письмове зобов'язання щодо законослухняної поведінки; з) інші документи, які мають значення для об'єктивного вирішення питання.При прийнятті рішення з вказаних питань рекомендується приділяти особливу увагу наступним чинникам: 1) ступінь небезпечності засудженого, його наміри на подальше відбування покарання, можливість самостійно дотримуватись вимог режиму в умовах відсутності ізоляції та обмеженого нагляду; 2) наявності даних, що свідчать про можливість або наміри вчинення втечі (перебував у розшуку під час слідства, дезертирував зі Збройних Сил тощо); 3) ступінь алкогольної, наркотичної або токсикологічної залежності; 4) ставлення до праці, наявність робочої спеціальності, кваліфікація; 5) стан здоров'я та працездатність засудженого; 6) соціальне оточення засудженого, сімейний стан та родинні зв'язки. У разі прийняття комісією установи виконання покарань позитивного рішення щодо застосування до засудженого заохочувальної норми ст. 81 чи 82 КК України, матеріали з цього питання подаються до суду та розглядаються за правилами, встановленими ст. 407 КПК України (про порядок вступу в силу рішень суду з вказаних питань та їх виконання дивись коментар до ст. 4 КВК України).Хоча це і не передбачено КПК України, з метою якісного розгляду судами питання відповідно до ст. 82 КК України щодо заміни позбавлення волі на виправні роботи, Апеляційною комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань встановлено, що матеріали з цього питання можуть подаватися до суду лише у разі наявності довідки з організації, підприємства або установи, де особу передбачається працевлаштувати та про надання засудженому житлової площі на період виконання цього виду покарання (рішення № 1 та № 4 — 2004 р.). При цьому вимагається, щоб у довідці про можливість працевлаштування обов'язково вказувалась посада та примірна заробітна плата. Питання працевлаштування засуджених при застосуванні ст. 82 КК України по­годжується з кримінально-виконавчої інспекцією територіальних управлінь Департаменту за вказівкою Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05.01.2005 р. № 5/3-2 (таким чином подані засудженими та їх родичами довідки про працевлаштування попередньо перевіряються).10. У разі прийняття комісією установи рішення про відмову у поданні до умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому вказуються та заносяться до протоколу засідання його мотиви, що повинні бути викладені чітко і не допускати довільного тлумачення (наприклад, на момент подання матеріалів засуджений має незня-ті чи непогашені стягнення; в період відбування покарання засуджений не розкаявся у вчиненому або не вжив заходів до погашення позову тощо). Засуджений повинен чітко усвідомлювати недоліки своєї поведінки, що надасть змогу виправити в майбутньому вказані упущення та вірно оцінити позитивні перетворення.Повторно питання про можливість умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням може бути розглянути не раніше, ніж через шість місяців з дня такої відмови, тобто даний строк є мінімальним для дійсної зміни поведінки засудженого на краще. Повторний розгляд вищевказаних питань здійснюється лише за умови усунення причин, які стали підставою для відмови, з урахуванням подальшої поведінки, ставлення до праці та навчання, відношення до вчиненого діяння та сплати майнового позову. Закон не покладає на адміністрацію установи обов'язку розглянути повторно питання про можливість умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням рівно через шість місяців. < Попередня   Наступна >