163

---

Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України

1. Національний банк України - центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України - гривні. 2. Правовий статус Національного банку України визначається законом про Націо­нальний банк України. 3. Розробку основних засад грошово-кредитної політики та контроль за її виконан­ням здійснює Рада Національного банку України. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

 

1. Центральним банком нашої держави є Національний банк України. Основною кон­ституційною функцією його є забезпечення стабільності грошової одиниці України - гривні.

На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.

Національний банк України виконує також інші функції, перелік яких встановлено стат­тею 7 Закону «Про Національний банк України»:

1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад гро­шово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансу­вання;

4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського об­ліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і бан­ківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

justify;">6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, авто­матизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та опера­цій у передбачених законами випадках;

10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутріш­ньодержавних платіжних систем;

11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;

12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних бан­ках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регу­лювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

17) організовує інкасацію й перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцен­зії на право інкасації й перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національ­ного банку;

19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Націо­нального банку;

1) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визна­ченої законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації яко­го визначаються Конституцією України, зазначеним Законом та іншими законами України.

2. Правовий статус Національного банку України визначається Законом «Про Національ­ний банк України».

Цей Закон містить, зокрема, такі розділи: загальні положення, керівні органи Національ­ного банку, організаційні основи та структура Національного банку, грошово-кредитна по­літика, управління готівковим грошовим обігом, операції Національного банку, банківське регулювання і банківський нагляд тощо.

3. Відповідно до статті 100 Конституції України Рада Національного банку розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Стаття 24 Закону «Про Національний банк України» встановлює, що Основні засади гро­шово-кредитної політики грунтуються на основних критеріях і макроекономічних показни­ках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економіч­ного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні по­казники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту держав­ного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Ка­бінетом Міністрів України.

Стаття 9 Закону «Про Національний банк України» конкретизує повноваження Націо­нального банку щодо розроблення Основних засад грошово-кредитної політики.

Рада Національного банку:

- відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних пара­метрів економічного та соціального розвитку України щорічно, до 15 вересня, розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інфор­мування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики;

- здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-еконо­мічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї.

З метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредитної політики Рада На­ціонального банку має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

а) диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

б) лімітів позабалансових зобов'язань;

в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;

г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

д) мінімального розміру золотовалютних резервів; є) з інших питань, віднесених до її компетенції.

Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кре­дитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається статтями 9-11 Закону «Про Національний банк України».

Рада Національного банку, крім зазначених вище, здійснює також інші повноваження:

1) затверджує Регламент Ради Національного банку України;

2) затверджує кошторис доходів і витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступ­ний рік;

3) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

4) визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс Національно­го банку, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс На­ціонального банку;

5) затверджує щорічно, до 1 липня, звіт про виконання кошторису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;

6) затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінан­сових організаціях;

7) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики стосовно:

- методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;

- окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

- політики курсоутворення та валютного регулювання;

- розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяль­ності;

- вдосконалення платіжної системи;

- інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;

18) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики держав­них запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначе­ні Президентом України (сім членів) та Верховною Радою України (сім членів). Голова На­ціонального банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національ­ного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним пов­новажень за посадою.

Внутрішні питання організації діяльності Ради Національного банку, порядок діловод­ства та інші питання визначаються Регламентом, який затверджується на її засіданні.

Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал.

Позачергові засідання Ради Національного банку скликаються її Головою за його власною ініціативою або Радою Національного банку за наполяганням не менш однієї третини від за­гальної кількості її членів, а також за вимогою Голови Національного банку України. Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізніш як за п'ять календарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного бан­ку визначається її Регламентом.

 

< Попередня   Наступна >