Стаття 359. Укладання угод щодо цінних паперів
Розділ VI (ст.258-376) - Глава 35 (ст.333-365) |
Стаття 359. Укладання угод щодо цінних паперів
1. У разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. 2. Торговець цінними паперами зобов'язаний надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі. 3. Спеціальні вимоги до укладення угод щодо цінних паперів встановлюються законом. 4. Особливості ведення бухгалтерського обліку, операцій з цінними паперами визначаються відповідно до закону.
1. Частина 1 коментованої статті встановлює обов'язок торговця цінними паперами, який прийняв доручення на купівлю або продаж цінних паперів, надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. Як зазначалося в коментарі до статті 356 ГК, цей вид посередницької діяльності є комісійною (брокерською) діяльністю. Таким чином, при здійсненні інших видів посередницької діяльності (виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівлі-продажу цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок) торговець цінними паперами інформацію про курс цінних паперів нікому не надає.
2. Частина 2 даної статті встановлює обов'язок торговця цінними паперами надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами незалежно від виду посередницької діяльності, передбаченого статтею 356 ГК.
Строки і порядок надання торговцем цінними паперами інформації фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі.
3. Як зазначено в частині 3 статті 359
Так, згідно з частиною 3 статті 165 ГК торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів здійснюють операції купівлі-продажу цінних паперів. Цей договір є найпоширенішим серед угод щодо цінних паперів.
Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.
Певну специфіку, що стосується предмета та способу укладення договору має договір купівлі-продажу пакета акцій, що належать державі, у процесі приватизації.
Особливості здійснення комісійної діяльності на ринку цінних паперів визначаються Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затвердженими наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. [254]
Предметом договору комісії на продаж цінних паперів є зобов'язання, за яким комісіонер зобов'язується за доручення комітента реалізувати від свого імені за рахунок комітента цінні папери, а комітент сплатити комісіонеру обумовлену винагороду.
Предметом договору доручення є зобов'язання, за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується купити від імені і за рахунок довірителя узгоджену сторонами кількість (пакет) цінних паперів, а довіритель зобов'язується сплатити повіреному винагороду за здійснення дій з прийнятого доручення. За угодами, вчиненими повіреним, права й обов'язки виникають безпосередньо у довірителя.
У договорах доручення та комісії обов'язково визначаються загальні характеристики цінних паперів, а саме: зазначення емітента; вид цінного папера, кількість цінних паперів; номінальна вартість папера, умови виконання договору, що містять строк дії замовлення, права та обов'язки сторін.
4. Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами, згідно з частиною 3 статті 29 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України та Національним банком України.
< Попередня Наступна >