161

---

Стаття 312. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні

1. За договором перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні перевезення здійснюється від вантажовідправника до вантажоодержувача двома або більше пере­візниками різних видів транспорту за єдиним перевізним документом. 2. До договорів перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні застосовую­ться правила статті 307 цього Кодексу, якщо інше не передбачено транспортними ко­дексами чи статутами. 3. Відносини перевізників під час перевезення вантажу у прямому змішаному сполу­ченні та умови роботи перевалочних пунктів регулюються вузловими угодами. Поря­док укладення вузлових угод встановлюється транспортними кодексами та статутами.

 

1. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні є господарським дого­вором, який характеризують такі ознаки:

- участь у перевезенні двох і більше перевізників;

- належність перевізників до різних видів транспорту;

- наявність єдиного перевізного документа.

Залежно від того, які види транспорту беруть участь у перевезенні, визначають договори пе­ревезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному, залізнично-автомобільному, водно-автомобільному, залізнично-водно-автомобільному сполученні. Не можуть бути одно­значно визнані перевезення вантажів у змішаному повітряно-водному та повітряно-залізнично­му сполученні прямими, оскільки оформлюються різними перевізними документами.

Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні є багатостороннім. Від­правнику та одержувачу протистоїть не один перевізник, а більше, які визначаються співпе-ревізниками. У цьому разі кожний з них, приймаючи вантаж від попереднього перевізника, виконує свій обов'язок щод

о перевезення вантажу на певній ділянці шляху, який виникає з договору перевезення, укладеного первісним перевізником.

Укладення договору на перевезення у прямому змішаному сполученні характеризує ком­бінація зобов'язань. Під час укладення договору перевізник, поряд з обов'язком доставити вантаж у пункт призначення, набуває прав представника вантажовідправника і на підставі цього потім укладає від імені вантажовідправника договір із співперевізником. Таким чином, кожний наступний співперевізник, вступаючи у зобов'язання з попереднім, стає пред­ставником вантажовідправника.

Договір перевезення у прямому змішаному сполученні характеризується складною при­родою відносин, що виникають між співперевізниками. Зокрема:

- всі перевізники, які беруть участь у перевезенні, виступають перед вантажовідправни­ком як єдиний перевізник;

- кожний наступний перевізник, вступаючи у договір, продовжує виконання обов'язків попереднього перевізника (Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнич­но-водному сполученні, затверджені наказом Мінтрансу України від 21 листопада 2000 р. № 644);

- у співперевізників, на відміну від перевізника, з яким укладено договір перевезення, не існує договірних відносин з вантажовідправником та вантажоодержувачем;

- стороною у договорі перевезення є лише той перевізник, якому вантажовідправник пе­редав вантаж до перевезення, тому співперевізники беруть участь не у договорі, а в його виконанні;

- правовідносини між співперевізниками регулюються єдиним договором перевезення, який укладає вантажовідправник з перевізником у пункті відправлення.

Майнову відповідальність за незбереження вантажу, який перевозиться у прямому зміша­ному сполученні, несуть: сторона, котра подає вантаж до передачі його у пунктах перевалки; сторона, яка приймає вантаж після передачі його у пунктах перевалки.

2. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні регулюються нормами ГК і ЦК, транспортними статутами, правилами перевезення та іншими нормативними актами.

У Статуті залізниць України перевезенню вантажів у прямому змішаному сполученні при­свячено розділ V, у Статуті внутрішнього водного транспорту Союзу РСР - розділ VIII, а в Статуті автомобільного транспорту УРСР це питання врегульовано розділом VII. Вантажні перевезення у прямому змішаному сполученні не регулюються Кодексом торговельного мо­реплавства України та Повітряним кодексом України, а встановлюються відповідними пра­вилами перевезення вантажів. Суттєвою ознакою правового регулювання перевезень ванта­жів у прямому змішаному сполученні є те, що норми зазначених нормативних актів ідентичні за змістом. Тому сьогодні можна ставити питання про їх уніфікацію і прийняття єдиного нор­мативного акта - Правил перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

3. Вузлова угода є господарським договором, який регулює відносини перевізників під час перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні та умови роботи перевалочних пунктів.

Названа вище угода - специфічний вид договору, який регулює відносини перевізників щодо перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший. А тому посередньо розгляда­ється поряд з договором перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні.

Вузлову угоду характеризують такі правові ознаки:

- по-перше, вона укладається між перевізниками поза участі в ньому вантажовідправника і вантажоодержувача;

- по-друге, укладення цього договору між перевізниками є обов'язковим в силу відповід­них імперативних норм транспортних статутів і правил перевезення (ст. 116 Статуту автомо­більного транспорту УРСР, п. 167 Статуту внутрішнього водного транспорту Союзу РСР, § 39 Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні);

т по-третє, законодавством не встановлено санкцій за неукладення або несвоєчасне укла­дення вузлових угод;

- по-четверте, вказана угода регулює відносини, пов'язані з перевалкою вантажу, а не з його безпосереднім перевезенням.

Передача вантажів у пунктах перевалки здійснюється за передаточними відомостями. Сторона, яка передає вантаж, надає разом з ним стороні, котра приймає вантаж, передаточну відомість, на всіх примірниках якої сторони засвідчують виконання своїх обов'язків підпи­сом та календарним штемпелем дня подання останніх. Передаточну відомість не можна вва­жати формою договору на перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні, оскільки такою є накладна. Передаточна відомість оформлює виконання зобов'язань, що виникають з вузлової угоди.

Зобов'язання сторін, які виникають із зазначеної угоди, можна умовно поділити на зо­бов'язання щодо обсягу перевалки вантажів, передачі їх з одного виду транспорту на інший та розрахунків за виконання робіт, пов'язаних з перевалкою вантажів.

 

< Попередня   Наступна >