143

---

Стаття 260. Галузі народного господарства та їх класифікація

1. Сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або по­дібні види виробничої діяльності, складає галузь. 2. Загальна класифікація галузей народного господарства є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками господар­ських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самовряду­вання в процесі управління господарською діяльністю. 3. Вимоги до класифікації галузей народного господарства встановлюються законом.

 

1. На основі суспільного поділу праці об'єктивно складається галузева диференціація на­ціональної економіки, концентрація суб'єктів господарювання, що беруть участь у здійснен­ні однорідної економічної діяльності, у відповідні галузі народного господарства. Згідно з частиною 1 статті 260 ГК галузь - це сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої діяльності.

2. Галузева класифікація є частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується в інформаційних автоматизо­ваних системах управління, податкових органах для розрахунку податків, органах державної реєстрації суб'єктів господарювання, інших органах виконавчої влади, підприємствах і орга­нізаціях.

Належність до тієї чи іншої галузі є класифікаційною ознакою суб'єкта господарювання, що відбивається в його ідентифікаційному коді, незалежно від форми власності та організа­ційно-правової форми господарювання. Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) побудовано так, що виділені об'єкти охоплюють усі або майже всі види діяльності, які здій­снюються в будь-якій галузі господарст

ва. Належність суб'єкта господарювання до певної галузі визначається основним видом його діяльності. З введенням у дію КВЕД було припи­нено чинність Загальної класифікації галузей народного господарства (ЗКГНГ), затвердже­ної наказом Мінстату України від 24 січня 1994 р. № 21.

3. Класифікаційні ознаки суб'єктів господарювання є елементом правопорядку у сфері госпо­дарювання, від якого залежить режим їх функціонування, обсяг і зміст їх прав та обов'язків. Адже, за правилом частини 7 статті 58 ГК, на печатках і штампах суб'єкта господарювання по­винен зазначатись ідентифікаційний код, за яким даного суб'єкта включено до державного ре­єстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний код громадянина-підприємця; наявність печатки з ідентифікаційним кодом у підприємства передбачена також частиною 4 статті 62 ГК.

Відтак, існує необхідність чіткого правового регулювання відносин, які виникають у зв'язку з класифікацією галузей народного господарства, що впливає на ідентифікацію господарюючих суб'єктів, породжуючи відповідні правові наслідки. Так, згідно з частиною 2 статті 52 ГК, некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або ко­мунального секторів економіки у тих галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГК забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Згідно з частиною 5 статті 116 ГК законом можуть бути ви­значені галузі господарювання, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного ін­вестора, виходячи з вимог національної безпеки, тощо.

Зважаючи на це, частиною 3 коментованої статті передбачено, що вимоги до класифікації галузей народного господарства встановлюються законом. До цього часу такого закону ще не прийнято. Його прийняття дозволило б упорядкувати відносини, пов'язані з визначенням кла­сифікаційних ознак суб'єктів господарювання при їх державній реєстрації та з їх ідентифікацією за видами діяльності; відносини суб'єктів господарювання з органами влади, пов'язані з надан­ням статистичної інформації відповідно до частини 8 статті 19 ГК, податкові та інші відносини.

 

< Попередня   Наступна >