133

---

Стаття 197. Місце виконання господарського зобов'язання

1. Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання. 2. У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бу­ти виконано: за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за грошовими зобов'язаннями - за місцем розташування управненої сторони на мо­мент виникнення зобов'язання або за новим місцем її розташування за умови, що управнена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону; за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням постійно діючого органу управ­ління (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом. 3. У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або ін­шого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до де­позиту нотаріальної контори, яка повідомляє про це управнену сторону. Внесення гро­шей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори вважається виконанням зо­бов'язання.

 

1. Визначення місця, де господарське зобов'язання повинно бути виконане, у ряді випадків має важливе значення і виступає істотною умовою зобов'язання. Від цього, зокрема, зале­жить, на яку сторону будуть покладені витрати з доставки у визначене місце товару і котра із сторін на цей час несе ризик його випадкової загибелі або псування. Належне місце виконан­ня господарського зобов'язання є однією з необхідних умов виконання його належним чином.

Згідно з коментованою статтею місце виконання господарського зобов'язання визна­чається законом, господ

арським договором або змістом зобов'язання. Господарський до­говір, зокрема, може визначити місце виконання зобов'язання шляхом посилання в ньому на одну з базових умов, визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів - Правилами Інкотермс [13] (див. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 р. [147]). Щодо визначення місця виконання зобов'язання змістом останнього, то, наприклад, концесійне зо­бов'язання за Законом України «Про концесії» [311 ] не може бути виконане в іншому місці, ніж за місцезнаходженням об'єкта концесії.

2. Частина 2 коментованої статті встановлює місце виконання певних видів господар­ських зобов'язань у тих випадках, коли місце виконання для них не визначено законом, гос­подарським договором або змістом зобов'язання. Причому під місцезнаходженням постійно діючого органу управління (місцем проживання) зобов'язаної сторони мається на увазі місце державної реєстрації вказаної сторони як суб'єкта господарської діяльності відповідно до статті 58 Кодексу.

3. Виконання господарського зобов'язання шляхом внесення зобов'язаною стороною на­лежних з неї грошей або цінних паперів до депозиту державної чи приватної нотаріальної контори за місцем виконання зобов'язання вважається належним його виконанням у ви­падках, визначених частиною 3 коментованої статті. Таке виконання регулюється також главою 13 Закону України «Про нотаріат» [338] і здійснюється відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18 червня 1994 р.. [153]

 

< Попередня   Наступна >