69

---

Глава 7 ПІДПРИЄМСТВО

Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним ор­ганом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. 2. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. 3. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. 4. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. 5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

 

1. Підприємство є різновидом господарської організації і являє собою самостійний суб'єкт господарювання, створений і зареєстрований у встановленому законом порядку для система­тичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяль­ності з метою задоволення суспільних і особистих потреб громадян.

Підприємство є однією з найбільш поширених і численних сучасних організаційно-право­вих форм здійснення господарської діяльності в нашій економіці. Воно, поряд з господар­ськими товариствами, кооперативами, належить до основної, первинної ланки системи гос­подарювання. Саме ці суб'єкти господарювання забезпечують основний обсяг виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. Підприємства є тими ланками народного госпо­дарства, в яких продуктивні сили знаходять пряме і безпосереднє зчленування із засоба­ми виробництва з метою продуктивної екс

плуатації останніх і випуску готової продукції. Участь підприємства в процесі господарювання немислимо без нерозривного зчленування людського субстрату (трудового колективу) і цілісного майнового комплексу, який стано­вить лише майнову базу функціонування підприємства. Функціонування підприємства в процесах господарювання регламентовано законодавством, підприємства є адресатом нор­мативних та індивідуально-правових розпоряджень як об'єкти соціального управління, які здатні до суб'єктивного (вольового) сприйняття управлінського впливу.

Об'єкти соціального управління не слід плутати з об'єктами права. Помилковою є новела, що з'явилася в українському законодавстві після прийняття Цивільного кодексу України, у статті 191 якого підприємство ототожнюється з єдиним майновим комплексом, що викорис­товується для здійснення підприємницької діяльності і здатен бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди й інших угод.

Підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу. Приватне підприємство, наприклад, може бути створено одним чи де­кількома фізичними особами — приватними власниками. Компетентними органами для ство­рення державних і комунальних підприємств є, відповідно, органи державної влади (як пра­вило, міністерства і відомства) і органи місцевого самоврядування. Немає перешкод для створення підприємств колективними власниками - юридичними особами: господарськими товариствами, кооперативами, громадськими і релігійними організаціями.

2. До прийняття ГК українським законодавством підприємства розглядалися лише як су­б'єкти підприємницької діяльності, створені з метою одержання прибутку (доходу). Поряд з цим, тепер підприємства можуть створюватися для здійснення і некомерційної господар­ської діяльності.

3. Підприємства, за загальним правилом, діють на підставі свого статуту, що є основним документом, який констатує існування підприємства. У ньому вказуються засновники, за­кріплюється форма майнової відособленості й форма власності підприємства; мета діяльно­сті підприємства і його задачі; організаційна структура й органи управління; обсяг і межі

майнової відповідальності за боргами підприємства; порядок ліквідації і реорганізації під­приємства та інші важливі для його функціонування аспекти діяльності.

Статут казенного підприємства розробляється на основі Типового статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України [466]. Такі господарські організації, як повні і командитні гос­подарські товариства, які є юридичними особами, згідно із статтею 82 цього Кодексу, стату­ту не мають.

4. Підприємство є юридичною особою (загальні положення про юридичних осіб містяться у главі 7 ЦК України), що дозволяє йому бути самостійним (від власного імені) учасником відносин товарно-грошового обігу при здійсненні господарської діяльності, а також позива­чем і відповідачем у суді. Наявність у підприємства статусу юридичної особи означає й те, що за своїми боргами і зобов'язаннями воно, за загальним правилом (якщо інше окремо не обумовлене в законі або статуті), несе самостійну майнову відповідальність, тобто лише воно само, і ніхто інший, за його боргами не відповідає.

Оскільки підприємства відносяться до такого виду суб'єктів господарювання, як госпо­дарські організації (які володіють статусом юридичної особи), то майно може відокремлюва­тися за ними (згідно з ч. 4 ст. 55 цього Кодексу) на праві власності, праві господарського ві­дання або оперативного управління.

5. Незалежно від особливостей внутрішньої структури того чи іншого підприємства жод­не з них не може мати у своєму складі юридичних осіб. У тих випадках, коли одне підприєм­ство за рахунок свого майна створює (засновує) нове (дочірнє) підприємство з правами юри­дичної особи, це останнє підприємство до складу першого не включається. Воно може пере­бувати в економічній залежності, у підпорядкуванні в першого, але в організаційно-правово­му відношенні залишається, проте, юридично самостійним, окремим суб'єктом господарю­вання (див. коментар до ст. 126 цього Кодексу).

 

Наступна >