115

---

Глава 5 НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 52. Некомерційне господарювання

1. Некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяль­ність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення еконо­мічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. 2. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомер­ційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господа­рювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва заборо­няється законом. 3. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

 

1. Некомерційну господарську діяльність слід розглядати як один з видів господарської діяльності. З переходом до ринкової економіки були перш за все створені правові основи для господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку (підприємництво). Однак до структури господарювання також входить і діяльність іншого виду, спрямована на досягнен­ня економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (некомер­ційна господарська діяльність).

Слід підкреслити, що визначення некомерційної господарської діяльності дано у законо-давстві вперше. Таким чином, Кодекс започаткував уніфіковані визначення як підприємниць­кої, так і некомерційної господарської діяльності, які базуються на фундаментальному визна­ченні господарської діяльності (див. ст. З ГК та коментар до неї). Це означає, щ

о чинне законодавство слід розглядати під новим кутом зору. Зокрема, навряд чи можна погодитися з тим, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [318] від­носить медичну і ветеринарну практику, фізкультурно-оздоровчу і спортивну діяльність, ді­яльність у сфері освіти до господарської діяльності.

Не слід також ототожнювати поняття «некомерційна господарська діяльність» і «непри­буткова діяльність». Останнє поняття обслуговує, насамперед, відносини з оподатковування. Однак некомерційна господарська діяльність здійснюється у процесі організації та ведення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг у сфері суспільного виробництва. Це положення є критерієм відме­жування цього виду діяльності від основної діяльності неприбуткових установ і організацій, що виражається в наданні благодійної допомоги, просвітніх, освітніх, культурних, наукових та інших подібних послуг для суспільного споживання та для інших цілей, передбачених ста­тутними документами (див. п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку під­приємств» [345]).

2. У частині другій коментованої статті зазначено, що некомерційна господарська діяль­ність здійснюється в державному або комунальному секторах економіки. Разом з тим слід мати на увазі, що така діяльність ведеться і в інших сферах суспільного життя. Прикладом може слугувати господарська діяльність благодійних та інших організацій, спрямована на виконання їх статутних цілей та завдань (ст. 130-131 Кодексу, ст. 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» [443], ст. 24 Закону України «Про об'єднання грома­дян» [339] та ін.). Така діяльність розглядається як допоміжна або додаткова. Поряд з цим, у приватній та корпоративній сферах створюється чимало підприємств допоміжних, обслуго­вуючих, які ведуть господарську діяльність на некомерційних засадах. Така діяльність може здійснюватися не з метою одержання прибутку, а для досягнення соціальних, економічних та інших завдань.

Загальне положення про те, що підприємства можуть створюватися як для здійснення під­приємництва, так і для некомерційного господарювання, закріплене у частині 2 статті 62 Ко­дексу. Дуже часто такі види діяльності тісно переплетені. Визначити види економічної ді­яльності, в яких здійснюється тільки некомерційна господарська діяльність, буде можливо з розробкою Кабінетом Міністрів України і наступним прийняттям Верховною Радою Укра­їни законопроекту щодо переліку видів діяльності, у яких забороняється підприємництво (пп. 5 ч. З розд. IX Кодексу). Така заборона, очевидно, продиктована підвищеними вимогами щодо безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управління. Про заборону підпри­ємницької діяльності йдеться й у самому Кодексі, про що свідчать частина 5 статті 131, час­тина 2 статті 414.

3. Заборона здійснення некомерційної господарської діяльності органами державної вла­ди та органами місцевого самоврядування продиктована перш за все тим, що вони не є суб'єктами господарювання. Однак слід враховувати, що вони є учасниками господарських відносин і наділені господарською компетенцією (ст. 2 і 8 Кодексу). Щодо посадових осіб, то така заборона, за аналогією із забороною у підприємницькій діяльністі (див. ч. 4 ст. 43 Ко­дексу та коментар до неї), продиктована необхідністю зосередження їх потенціалу саме на посадовій діяльності, а також усунення можливостей для корупції та зловживання.

 

Наступна >