86

---

Стаття 28. Природні монополії

1. Стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефек­тивним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей вироб­ництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єкта­ми господарювання, не можуть бути замінені у споживанні іншими, у зв'язку з чим по­пит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари (послуги), - вважається природною монополією. 2. Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на рин­ку, що перебуває у стані природної монополії. 3. Законом про природні монополії визначаються сфери діяльності суб'єктів при­родних монополій, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші органи, які регулюють діяльність зазначених суб'єктів, а також інші питання регулюван­ня відносин, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані при­родної монополії, та на суміжних ринках за участі суб'єктів природних монополій.

 

1. Оскільки стан природної монополії є для ринку специфічним, товарні ринки, що пере­бувають у стані природної монополії, характеризуються низкою специфічних ознак. Такими ознаками є:

неефективність конкурентних відносин;

наявність певних технологічних особливостей;

унікальний характер товарів, що виробляються на певному виробництві, чи послуг, що надаються;

незалежність попиту на ринку товарів чи послуг від цінової політики.

Слід враховувати, що для визнання ринку таким, який перебуває у стані

природної моно­полії, достатня наявність однієї або кількох вказаних ознак.

Державний вплив на природні монополії спрямовується на захист споживачів товарів і послуг та недопущення зловживання монопольним становищем на ринку суб'єктів природ­них монополій. Регулювання повинно створювати підґрунтя для ефективного функціонуван­ня і розвитку галузей, що є природними монополіями, шляхом забезпечення умов для повно­го покриття економічно виправданих затрат підприємств і адекватного інвестування в розвиток виробництва шляхом регулювання формування монопольних структур і здійснен­ня окремих функцій для нейтралізації негативних проявів монополізму.

2. До суб'єктів природних монополій належать суб'єкти господарювання будь-якої форми власності, що виробляють товари на ринку, який перебуває у стані природної монополії.

Ознаками діяльності суб'єктів природної монополії можна, на нашу думку, вважати такі: суб'єкти господарювання займаються господарською діяльністю; така діяльність є регульованою;

умови діяльності суб'єктів господарювання у сферах природних монополій обмежені за­конодавством.

3. Наприклад, до сфер діяльності природних монополій належать: користування залізнич­ними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повіт­ряним рухом; зв'язок загального користування; централізоване водопостачання та водовідведення; спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів та інші за пере­ліком, який визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 5 Закону України «Про природні монополії» [419]).

Серед суміжних ринків слід виділити:

постачання природного газу та інших речовин, транспортування яких здійснюється тру­бопровідним транспортом;

внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом;

виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (ліцензійними умовами);

виробництво теплової енергії (крім випадків, коли вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб) в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва теплової енер­гії (ліцензійними умовами);

надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку (ст. 6 Закону України «Про природні монополії»).

Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється центральними орга­нами виконавчої влади із спеціальним статусом, якими є національні комісії регулювання природних монополій, що утворюються і ліквідуються Президентом України. Комісії функ­ціонують відповідно до Закону України «Про природні монополії», а також положень, що за­тверджуються Президентом України. Наприклад, принципи регулювання діяльності Націо­нальної комісії регулювання електроенергетики України закріплені у відповідному Положен­ні, затвердженому Указом Президента України від 21 квітня 1998 р. № 335/98 [47].

Державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства у сферах діяльно­сті природних монополій здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.

 

< Попередня   Наступна >