102

---

Стаття 32. Недобросовісна конкуренція

1. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що супере­чать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. 2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних перевагу конкуренції, неправомірне збиран­ня, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфі­куються відповідно до частини першої цієї статті. 3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, як­що їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

 

1. В основу поняття «недобросовісна конкуренція», запропонованого в цій статті Кодек­су, покладено положення статті 10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власно­сті [44].

Слід зауважити, що застосоване в тлумаченні поняття недобросовісної конкуренції поси­лання на чесні звичаї дає можливість державі виконувати зобов'язання за міжнародними угодами, а також забезпечувати захист українських суб'єктів господарювання у стосунках між собою та з іноземними підприємцями, для яких поняття «чесні звичаї» і «чесні правила поведінки» є традиційними правовими категоріями.

Недобросовісна конкуренція пов'язана із здійсненням дій, нечесних стосовно конкурен­тів. Однак вони (ці дії) не переслідують мети обмеження конкуренції або встановлення мо­нопольного панування, але завдають шкоди порядку конкуренції. При цьому під порядком конкуренції ми розуміємо дотримання її учасниками нормальних, ділових, чесних правил у господарських правовідносинах між собою.

У частині першій даної статті Кодексу міститься, так

би мовити, генеральна заборона не­добросовісної конкуренції. У подальших статтях Кодексу закладено ознаки окремих видів забороненої діяльності.

2. Слід підкреслити, що для визнання дій суб'єктів господарювання такими, що є недоб­росовісними, необхідно, щоб вони мали певні ознаки, зокрема:

були спрямовані на придбання переваг у господарській діяльності, тобто суб'єкт господа­рювання повинен мати об'єктивну можливість отримати такі переваги;

порушували положення чинного законодавства або вимоги добропорядності і розумності. При цьому необхідно брати до уваги, що, за наявності порушення норм законодавства, їх аналіз з точки зору порушення добрих і чесних звичаїв не здійснюється, оскільки дії не мо­жуть бути класифіковані як такі, що не порушують норми ділової етики, якщо вони заборо­нені нормами чинного законодавства;

завдають або можуть завдати збитків іншому суб'єкту господарювання або можуть нанес­ти чи наносять шкоду діловій репутації суб'єкта господарювання. Настання негативних на­слідків повинно бути безпосереднім, а не опосередкованим або побічним результатом відно­син, що призвели до правопорушення.

Безпосередніми об'єктами посягань є фірмові найменування, знаки для товарів та послуг, найменування місця походження товару, інші ознаки, рекламні матеріали, упаковка.

Зазначимо, що перелік окремих видів забороненої діяльності не є вичерпним. У разі про­явів недобросовісних конкурентних дій, які не визначені у статтях 33—35 Кодексу, їх заборо­на буде грунтуватися на загальній забороні.

3. Відповідальність за здійснення недобросовісних дій у конкуренції, передбачена цим Ко­дексом та іншими законами України, поширюється також на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, які мають постійне місцезнаходжен­ня на її території (підприємства, організації та об'єднання усіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації тощо), у тому числі юридичних осіб, майно та (або) ка­пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

До відповідальності можуть бути притягнуті й господарюючі суб'єкти, розташовані на те­риторії України, за вчинення ними дій за межами України, що кваліфіковані як недобросо­вісна конкуренція, в разі якщо зазначені дії мають негативний вплив на конкуренцію на тери­торії України.

З тексту цієї статті випливає, що її дія поширюється також на органи державної влади у випадках здійснення ними підприємницької діяльності за своїм функціональним призначен­ням у разі якщо ці дії мають негативний вплив на конкуренцію.

Вимоги щодо дотримання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції не по­ширюються на нерезидентів та їх постійні представництва суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

До вищезазначених суб'єктів слід застосовувати норми, закріплені у статтях 37 та 251-257 Кодексу.

 

< Попередня   Наступна >