172

---

Стаття 34. Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції

1. Перешкодами у процесі конкуренції вважаються: дискредитація суб'єкта господа­рювання, нав'язування споживачам примусового асортименту товарів (робіт, послуг), схиляння до бойкоту суб'єкта господарювання або дискримінації покупця (замовника), або до розірвання договору з конкурентом, підкуп працівника постачальника або по­купця (замовника). 2. Дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправ­дивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта гос­подарювання. 3. Купівлею-продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг із примусовим асортиментом є купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту. 4. Схилянням до бойкоту суб'єкта господарювання вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлен­ня договірних відносин із цим суб'єктом господарювання. 5. Схилянням постачальника до дискримінації покупця є спонукання, безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця певних пере­ваг без достатніх на це підстав. 6. Схилянням суб'єкта господарювання до розірвання договору з конкурентом іншо­го суб'єкта господарювання є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання суб'єкта господарювання - учасника договору до невиконання або вико­нання неналежним чином договірних зобов'язань перед цим конкурентом шляхом на­дання або пропонування суб'єкту господарювання - учаснику договору, безпосеред­ньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг. 7. Підкуп працівника постачальника - це надання або пропонування йому конкурен­том покупця (замовника), безпосередньо

або через посередника, матеріальних ціннос­тей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання праців­ником постачальника службових обов'язків, що випливають з укладеного чи пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником). 8. До працівника постачальника прирівнюється й інша особа, яка згідно з своїми пов­новаженнями приймає рішення від імені постачальника про поставку товару, виконан­ня робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином по­в'язана з ним. 9. Підкуп працівника покупця (замовника) - це надання або пропонування йому кон­курентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних ціннос­тей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання праців­ником покупця (замовника) службових обов'язків, що випливають з укладеного або пов'язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, ви­конання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конку­рентом постачальника певних переваг перед постачальником. 10. До працівника покупця (замовника) прирівнюється й інша особа, яка згідно з сво­їми повноваженнями приймає рішення від імені покупця (замовника) про придбання то­вару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або яки­мось чином пов'язана з ним.

 

1. У першій частині даної статті наведено перелік протиправних дій, які можна віднести до перешкоджання діяльності суб'єктів господарювання у процесі конкуренції. У наступних частинах проаналізовано ознаки окремих різновидів перешкоджання. Аналізуючи наведе­ний перелік, можна дійти висновку, що створенням перешкод суб'єктам господарювання слід вважати дії, спрямовані на перешкоджання, створення штучних перепон господарській діяльності конкурента.

2. У другій частині цієї статті дано поняття одного з можливих видів створення перешкод суб'єктам господарювання в процесі конкуренції, а саме дискредитації суб'єкта господарю­вання. Слід зауважити, що невід'ємною характеристикою правопорушення у вигляді дис­кредитації суб'єкта господарювання є заподіяння або можливість заподіяння шкоди його діловій репутації. З тексту статті можна дійти висновку, що в разі коли шкода діловій репута­ції не заподіяна або не може бути заподіяна, дії одного суб'єкта господарювання не можна кваліфікувати як правопорушення у вигляді дискредитації іншого суб'єкта господарювання.

3. Суб'єктами правопорушення, передбаченого частиною третьою даної статті, є суб'єкти господарювання, споживачі та контрагенти, які беруть участь у купівлі-продажу товарів, ви­конанні робіт, наданні послуг. Слід зауважити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють вказані дії, не є монополістами на певному ринку. При цьому правопорушення полягає у створенні перепон для конкурентів під час реалізації їх товарів. Виходячи з того, що в умо­вах ринку за наявності добросовісної конкуренції споживачі повинні мати альтернативні можливості придбання товарів, закономірним є те, що відсутність таких умов негативно впливає на стан ринку.

4. У межах цієї статті бойкот слід, на нашу думку, розглядати як прояв недобросовісної конкуренції в тому разі, якщо він застосовується суб'єктами, які перебувають у монопольно­му становищі на певному ринку або мають ознаки ринкової влади. Завдяки наявності можли­востей суттєвого впливу на ринку відповідного товару окремі суб'єкти або групи суб'єктів, застосовуючи бойкот, можуть досягнути певних переваг у конкуренції і посилити свій вплив на ринкову ситуацію. За наявності розвинутої конкуренції на ринку у суб'єкта господарю­вання існує можливість уникнути тиску шляхом вступу в ділові стосунки з іншими учасника­ми ринку.

На нашу думку, під схилянням має сенс розуміти будь-які умисні дії одного суб'єкта гос­подарювання щодо іншого, що мають на меті викликати у суб'єкта господарювання бажання здійснити дії, спрямовані на бойкот господарюючого суб'єкта. До таких дій можна віднести умову, пропозицію, пораду тощо.

5. Коментуючи частину п'яту статті, слід зазначити, що дискримінація покупця (замовни­ка) з боку постачальника можлива тільки за умови якщо постачальник є монополістом на певному товарному ринку або якщо в наявності ознаки ринкової влади.

Згідно з пунктом 1.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища су­б'єкта господарювання на ринку [32] ринкова (монопольна) влада - це здатність суб'єкта гос­подарювання (групи суб'єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови обо­роту товару на ринку; не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції.

6. Метою дій, передбачених частиною шостою цієї статті, є послаблення конкуренції на ринку або підвищення конкурентоспроможності підприємця, відносно якого здійснюється спроба розірвання конкурентних відносин. Результатом схиляння господарюючого суб'єкта до розірвання договору з конкурентом є отримання незаконних конкурентних переваг та незаконного прибутку, а також заподіяння шкоди діяльності конкурента та усунення його з ринку. Фактом вчинення порушення слід, на нашу думку, вважати створення передумов для розірвання договору з конкурентом.

7. Щодо поняття підкупу працівника постачальника є сенс вважати, що такі дії передбача­ють: передачу грошових коштів або матеріальних благ та послуг; обіцянку такої передачі у майбутньому; пропозицію такої передачі. При цьому, виходячи із змісту частини сьомої да­ної статті можна констатувати, що підкупом слід вважати дії, які належать хоча б до однієї з перелічених категорій.

На нашу думку, практика конкурентної боротьби робить можливим вважати предметом під­купу не тільки грошові кошти, але й цінні папери, майно, матеріальні вигоди, послуги за здійс­нення певних дій (бездіяльності) в інтересах конкурента покупця (замовника). До того ж, підкуп може бути здійснено як безпосередньо конкурентом покупця (замовника), так і його представ­никами чи посередниками.

При цьому основною метою підкупу працівника постачальника є придбання необгрунто­ваних переваг, наслідком яких може стати недобросовісна конкуренція. Виходячи із змісту цієї статті справи про недобросовісну конкуренцію у вигляді підкупу працівника постачаль­ника можуть бути розглянуті за заявами підприємців тільки після того, як державним орга­ном, наділеним відповідною компетенцією, буде підтверджено факт підкупу.

8. До працівника постачальника, на нашу думку, повинні також прирівнюватися особи, які постійно чи тимчасово виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-госпо­дарські обов'язки в організації-постачальнику. До працівника постачальника можуть при­рівнюватися також особи, пов'язані з постачальником внаслідок комерційних, суспільних, родинних або будь-яких інших обставин.

9. Видається, що метою підкупу працівника покупця (замовника) слід вважати набуття неза­конних переваг у конкурентних відносинах порівняно з постачальником, які можуть призвести до недобросовісної конкуренції. На дії з підкупу представника покупця (замовника) слід поши­рювати вимоги щодо запобігання отриманню переваг внаслідок підкупу постачальника.

10. Виходячи із змісту частини десятої цієї статті до працівника покупця (замовника) прирівнюються особи, які постійно або тимчасово виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки в організації-покупцеві (замовникові), а також осо­би, пов'язані з покупцем (замовником) внаслідок комерційних, суспільних, родинних або будь-яких інших обставин.

 

< Попередня   Наступна >