129

---

Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство

1. Законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльно­сті, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. 2. Положення цієї глави Кодексу не поширюються на відносини, у яких беруть участь суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, якщо результат їх діяльності проявляється лише за межами України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою Ук­раїни. 3. Законом можуть бути визначені особливості регулювання відносин, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією та монополізмом на фінансових ринках і ринках цінних паперів.

 

1. В умовах ринкової економіки успіх у господарській діяльності має той підприємець, який пропонує на ринку якісні товари найкращого ґатунку за найнижчими цінами. Такі ре­зультати можливі тільки за умови добросовісної конкуренції, де кожен з учасників може конкурувати та перемагати конкурентів завдяки перевагам власного походження. Ці умови гарантує антимонопольно-конкурентне законодавство.

Структуру антимонопольно-конкурентного законодавства України складають норматив­но-правові акти різної юридичної чинності: закони України, укази Президента України, по­станови Верховної Ради України; декрети і постанови Кабінету Міністрів України, норма­тивні документи, що затверджуються Антимонопольним комітетом України як самостійно, так і разом з іншими міністерствами й відомствами.

2. Кодекс регулює відносини щодо розвитку конкуренції та запобігання зловживанням монопольним становищем, які впливають чи можуть вплинути на конкурентну ситуацію на території України. Якщо результати діяльност

і суб'єктів господарювання проявляються лише за межами України, то вони безпосередньо не впливають і не можуть вплинути на кон­курентні відносини в межах України, внаслідок чого на них не поширюється дія Кодексу.

Міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Укра­їни, можуть бути передбачені винятки з положень цієї статті.

3. З метою антимонопольно-конкурентного регулювання банківської, страхової та інших галузей фінансової діяльності суб'єктів господарювання законодавством України можуть бути визначені особливості правового регулювання відповідних відносин. Наприклад, за участі Антимонопольного комітету України створено та функціонує новий уповноважений орган з питань регулювання ринку фінансових послуг - Департамент фінансових установ і ринків Міністерства фінансів України.

 

< Попередня