144

---

Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

1. Глава 7 розділу З ЦПК містить норми права, які регулюють питання про зміст судового рішення, порядок його винесення, вимоги, що висуваються до нього тощо.Коментована стаття визначає коло основних питань, на які суд першої інстанції повинен відповісти у своєму рішенні. Перша половина відповідей на ці питання має бути дана у мотивувальній частині (пункти 1 - 4), а друга - у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.2. У мотивувальній частині рішення суд повинен, по-перше, обгрунтувати своє рішення з обставинної (фактичної) сторони: навести обставини, що складають предмет доказування (факти підстави позову і факти, що обґрунтовують заперечення проти нього), і вказати, які з цих фактів суд вважає встановленими і якими саме доказами вони підтверджуються. По-друге, суд у своєму рішенні повинен навести інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи (наприклад, факт пропуску строку позовної давності), і якими доказами вони підтверджуються. Редакція п. 2 коментованої статті, в якій міститься ця вимога, є ледве не єдиним її недоліком, тому що у ній змішуються поняття фактів (обставин) і доказів (фактичних даних). З тексту пункту виходить, щ

о фактичні дані (докази) підтверджуються доказами, між тим як докази підтверджують обставини (факти). По-третє, суд у мотивувальній частині рішення має дати правову кваліфікацію спірним правовід­носинам, тобто правильно визначити норму матеріального права, що регулює дане відношення, зіставивши встановлені факти з її гіпотезою. Завершити мотивувальну частину рішення необхідно посиланнями на процесуальні норми, якими керувався суд при розгляді справи і постановленні рішення.3. У резолютивній частині судового рішення суд повинен вказати про «долю позову»: якщо позов задоволено, то в якій частині, як судом розподіляються судові витрати, чи звертається рішення до негайного виконання (не зовсім вдало, тому що може бути, навпаки, відстрочка або розстрочка виконання рішення), чи скасовуються заходи забезпечення позову. < Попередня   Наступна >