Головна Науково-практичні коментарі Цивільний процесуальний кодекс Розділ III. (ст.107-233) Глава 5 (ст.197-200) Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Розділ III. (ст.107-233) - Глава 5 (ст.197-200)
184

Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосову­ватися технічні засоби. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальної дії; 12) інші відомості, визначені цим Кодексом. 3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. 4. Протокол приєднується до справи.

1. Коментована стаття присвячена третьому виду фіксування цивільного процесу - фіксуванню окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням. Під час вчинення зазначених процесуальних дій стаття передбачає складення відповідного протоколу і допускає при його складенні застосування техніч

них засобів. Протокол має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Таке правило, як уявляється, передбачене з метою можливості перенесення даних із технічного засобу до протоколу. Протокол приєднується до матеріалів справи.2. Частина 2 коментованої статті встановлює правила про зміст протоколу щодо окремих процесуальних дій. У ньому необхідно зазначити: 1) рік, місяць, число, час і місце вчинення процесуальної дії; 2) найменування суду, який розглядає справу; прізвище та ініціали судці та секретаря судового засідання; 3) найменування справи, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та відомості про їх явку і про явку експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 4) відомості про роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у процесуальних діях; 5) розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 6) заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі; 7} зміст пояснень та показань, роз'яснень, висновків, консультацій учасників процесуальних дій; 8) опис доказів; 9) час закінчення процесуальних дій та ін.3. Коментовані статті 197 - 199, як виявилось у перші дні застосування нового ЦПК, є завчасними. Тому законодавець доповнив Прикінцеві та перехідні положення (розділ XI ЦПК) пунктом 2і згідно з яким до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом не по кожній справі, а тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Таким чином, технічний запис та пов'язаний з ним журнал судового засідання ведуться лише у зазначених випадках. Оскільки зміст журналу судового засідання не охоплює ряд важливих питань (наприклад, практично не віддзеркалює хід розгляду справи по суті, зміст судових дебатів та ін.), хід судового засідання у більшості випадків повинен відображатися у протоколі судового засідання. Тому протокол є одним із найважливіших процесуальних документів. Перевіряючи справу в апеляційному і касаційному порядку, вищестоящі суди значною мірою саме по протоколах можуть визначити ступінь пов­ноти судового розгляду і зробити висновок про обгрунтованість і законність судового рішення. Разом з тим, багато судів недооцінюють значення протоколів судового засідання, складають їх надто коротко і недбало, а відтак, закладають можливість кинути докір їм з боку вищестоящого суду в неповноті судового розгляду.4. З урахуванням такого значення протоколу судового засідання для розглянутої справи даний пункт Прикінцевих та перехідних положень дуже докладно регламентує його зміст. Підпункти 1 і 13 мають істотне значення для перевірки додержання строків розгляду справи. Дуже важливим є підпункт 5, тому що при перевірці рішення в справі висновок про законність і обґрунтованість рішеннязалежить часто від того, чи всіх необхідних по даній справі учасників залучив до розгляду справи даний суд.Роз'яснення процесуальних прав учасникам справи і заявлені ними клопотання повинні чітко відображатися у протоколі, що може виключити докір з боку вищестоящого суду про порушення суб'єктивних прав учасників процесу.Особливо важливим є докладне відображення у протоколі такої частини судового засідання, як розгляд справи по суті. Саме за цією частиною значною мірою і можна зробити висновок про повноту судового розгляду по кожній цивільній справі, а отже, і про обґрунтованість і законність судового рішення у справі.5. У протоколі судового засідання, таким чином, відображаються всі істотні моменти розгляду справи у тій послідовності, в якій вони мали місце у судовому засіданні. Протокол складається секретарем судового засідання і має бути підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання. У разі необхідності цей строк може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання, тобто він є прикладом службового, а не процесуального строку.6. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються судом про підписання протоколу. Форма такого повідомлення законом не визначена. Протягом трьох днів після цього повідомлення або після закінчення строку на підписання протоколу особи, які беруть участь у справі, мають право подавати свої зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу. Не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду, зауваження до протоколу повинні бути розглянуті головуючим. Якщо він згоден з ними, то посвідчує їх правильність У разі незгоди головуючого із зауваженнями до протоколу, вони розглядаються судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які брали участь у справі. Своєю ухвалою суд посвідчує правильність їх або відхиляє. У цьому випадку зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня надходження їх до суду. Зауваження до протоколу приєднуються до матеріалів справи у всіх випадках, у тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого. < Попередня