Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників

1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. 2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. 3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень. 4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування. 5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

 

1. Частина перша коментованої статті встановлює три форми ведення спільних справ учасників простого товариства: а) право діяти від імені всіх учасників має кожен з них; б) ведення спільних справ доручається одному з учасників, уповноваженого на те взаємною згодою сторін; в) ведення справ здійснюється спільно всіма учасниками. Дія наведеної диспозитивної норми обмежується приписами вітчизняного податкового законодавства, яке передбачає ведення спільних справ про

стого товариства тільки в одній формі - уповноваженим на те за згодою інших сторін договору учасником. На учасника, якому доручено ведення спільних справ, чинним законодавством України покладаються обов'язки, зокрема, щодо вжиття необхідних заходів з метою державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора1, взяття на облік договорів про спільну діяльність органами державної податкової служби2, ведення податкового обліку результатів спільної діяльності3, утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність4, відкриття поточного банківського рахунку5. Договором простого товариства на такого учасника можуть бути покладені і інші обов'язки, пов'язані із веденням спільних справ. 2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника на ведення спільних справ можуть бути посвідчені самим договором простого товариства або виданою іншими учасниками довіреністю. Такий учасник вчиняє правочини, пов'язані з забезпеченням ведення спільної діяльності, від свого імені6, але в інтересах усіх сторін договору. 3. У тому випадку, якщо сторони договору простого товариства хочуть обмежити права учасника, уповноваженого на ведення спільних справ, в частині вчинення правочинів певного виду, щодо певного майна, його вартості, тощо, такі обмеження мають бути застережені в договорі або у виданій такому учасникові довіреності. В протилежному випадку, вважатиметься, що уповноважений учасник діяв за згодою інших сторін договору, а останні не вправі будуть посилатися на вищезгадані обмеження його повноважень. 4. Частина четверта коментованої статті надає учаснику, якому доручено ведення спільних справ, право вийти за межі наданих йому повноважень, діючи в інтересах усіх сторін договору простого товариства. За наведених умов, такий учасник може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, пов'язаних із вчиненням вищевказаного правочину (зокрема, орендної плати, експлуатаційних витрат, державного мита, збитків у зв'язку з інфляційним процесом тощо7). Кореспондуючим зазначеному правом вимагати відшкодування завданих вчиненням вищезгаданого правочину збитків наділені і інші учасники простого товариства. 5. ЦК України не обмежує сторін договору простого товариства у визначенні порядку прийняття рішень щодо спільних справ. Такі рішення можуть прийматися як більшістю голосів, так і за згодою усіх учасників, пропорційно розміру вкладу учасника в спільне майно або в іншому, встановленому договором.

____________1 п. 5 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р. N 112. 2 підп. 4.12.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. N 80. 3 підп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР; п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР. 4 підп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР; абз. 6 п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. N 79. 5 п. 4.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492.

6 абз. 2 п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність" від 28.04.95 р. N 02-5/302.

7 абз. 2 п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність" від 28.04.95 р. N 02-5/302.

 

< Попередня   Наступна >