76

---

5. Акціонерне товариство

Стаття 152. Поняття акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. 2. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій. арантії захисту майнових прав акціонерів встановлюються законом. 3. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним. 4. Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом. 5. Акціонерне товариство, яке здійснює публічне розміщення акцій, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом. 6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 17.09.2008 р. N 514-VI)

1. В п. 1 цієї статті надається визначення поняття акціонерного товариства як товариства, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Таке визначення дозволяє виділити наступні ознаки акціонерного товариства:1) Акціонерне товариство - це підприємницька організація, оскільки коментована ст

аття розташована в главі 8 "Підприємницькі товариства";2) Основною ознакою, яка відрізняє акціонерне товариство від інших товариств, - це його статутний капітал, який поділений на певну кількість акцій, що породжують певний об'єм зобов'язань акціонерного товариства перед акціонером. Ці зобов'язання кореспондуються з визначеним колом прав акціонера (корпоративними правами), дотримання яких останній вправі вимагати від товариства. Відповідно до п. 2 ст. 167 Господарського кодексу України володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Проте, законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення;3) Розподілення статутного капіталу на певну кількість акцій не означає, що їх власники є володільцями відповідних частин його майна і, крім того, що відрізняє їх від учасників інших товариств, вони не можуть претендувати на частину майна товариства при їх виході (за виключення ліквідації самого товариства). Майно, яке отримало товариство в якості вкладів та отримане в подальшій діяльності, є його власністю.Відповідно ст. 81 Господарського кодексу України та ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки (з урахуванням ст. 155 ЦК України) та купівлі-продажу на біржах. Акціонери - власники таких акцій можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Термін "розподіляються" означає поділ акцій при емісії акцій, і обмеження щодо визначеного кола осіб відповідно застосовується лише при розподілі акцій при емісії. В подальшому обігу ці акції підлягають вільному обігу, але уже з наступним обмеженням - крім біржі. Крім того, необхідно враховувати, що акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.2. Правило, закріплене в п. 2 статті стосовно того, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном означає, що вимоги кредиторів до товариства можуть бути задоволені тільки за рахунок майна, яке є у власності товариства. До акціонерів кредитори товариства не вправі пред'являти будь-які вимоги взагалі. Це правило обумовлено обмеженою відповідальністю товариства та його майновою відокремленістю. Проте з цього правила є виключення. Відповідно до цього ж пункту акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій, проте, як також зазначає закон, у випадках передбачених статутом. Поряд з цим закон не визначає характер відповідальності таких акціонерів (наприклад, солідарний по відношенню до інших акціонерів та субсидіарний по відношенню до товариства). Порядок та характер такої відповідальності доцільно визначати в статуті. Проте, якщо в статуті такий порядок не передбачений, але сама відповідальність встановлена, то акціонери повинні нести солідарну відповідальність по відношенню до інших акціонерів, але тільки в межах неоплаченої суми, що означає, що акціонер в межах неоплаченої суми задовольняє вимоги кредитора, що є підставою виникнення у нього регресного права вимоги відшкодування від інших акціонерів понесених збитків пропорційно кількості належних їм неоплачених акцій в рівних частках. По відношенню до товариства такий акціонер несе субсидіарну відповідальність, що означає первинність звернення кредитора до самого товариства, і тільки при неможливості ним виконання зобов'язання (наприклад, за відсутності майна) вимога може бути пред'явлена до самого акціонера.3. Пункт 3 коментованої статті шляхом додаткових вимог щодо найменування ідентифікував акціонерні товариства. Ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачає можливість зарезервувати найменування для акціонерних товариств строком на 9 місяців. Саме найменування повинно відповідати загальним вимогам щодо найменування юридичної особи (див. ком. ст. 90 ЦК України, ст. 82 ГК України), проте повинно обов'язково містити зазначення що товариство є акціонерним. Крім того, законодавство може встановлювати додаткові вимоги щодо найменування товариств, які займаються певними видами діяльності. А оскільки останні створюються на вимогу законодавства або тільки у формі акціонерного товариства або ця форма є однією із можливих, то при створенні акціонерного товариства, потрібно звертати увагу на вимоги Законів України "Про страхування" (ст. 2), "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. (ст. 21), "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 р. (ст. 15) тощо.4. Законодавець в результаті нормотворення приватизаційних процесів, виділив їх правове регулювання, окресливши, що правовий статус акціонерних товариств, створених в процесі приватизації має власні особливості, які відображені в спеціальних законах. В першу чергу, до таких законів необхідно віднести Закони України "Про приватизаційні папери" від 06.03.92 р., "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.96 р., "Про приватизацію державного майна" від 04.03.92 р., "Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акції (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб" від 12.01.2005 р., "Про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від 02.11.2000 р., "Про особливості приватизації підприємств "Державної акціонерної компанії "Укррудпром" від 09.04.2004 р., "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 р., "Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України" від 18.05.2000 р.5. Особливістю статусу акціонерного товариства є те, що він визначається не тільки нормативними актами щодо правового регулювання юридичних осіб, а ще й нормативними актами щодо обігу цінних паперів. Це і визначає позицію законодавця щодо зобов'язання акціонерного товариства, яке проводить відкриту підписку на акції, щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом. Порядок розкриття інформації передбачений розділом V "Розкриття інформації на фондовому ринку" Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". Крім визначення порядку розкриття закон також дав певну її класифікацію. Так, на фондовому ринку розрізняють: регулярну інформацію (річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента), особливу інформацію (інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів); інсайдерська інформація (будь-яка не оприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів); рекламна інформація (реклама емітента або цінних паперів, що ним розміщуються або які перебувають в обігу; професійного учасника фондового ринку та його діяльності; договорів щодо цінних паперів), більш детально положення закону регламентовані в Положенні про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яке затверджене рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 N 1591. < Попередня   Наступна >