Головна Науково-практичні коментарі Бюджетний кодекс Глава 18 (ст.116-124) Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

Бюджетний кодекс - Глава 18 (ст.116-124)
116

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

Порушення бюджетного законодавства є протиправною поведінкою учасника бюджетного процесу, яка має прояв у діях, які заборонені (прямо не дозволені) бюджетними нормами, або у відсутності дій, якщо обов’язок діяти певним чином прямо передбачений відповідними бюджетними нормами. Об’єктом будь-якого правопорушення є суспільні відносини (цінності, блага), на які посягає правопорушник. Об’єктом порушення бюджетного законодавства є суспільні відносини, що виникають у процесі складання проектів бюджетів, розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.Своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету України податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства є складовою частиною процесу виконання бюджетів за доходами (ст. 50 Кодексу). Однак, вчинені платниками податків правопорушення у цій частині бюджетного процесу утворюють самостійні правопорушення з іншими ознаками (інші суб’єкти, об’єктивна сторона тощо), а саме податкові правопорушення.Майже всі норми про порушення бюджетного законодавства мають бланкетну чи відсилочну диспозицію (окрім правопорушення, передбаченого п.13 ч. 1 ст. 116 Кодексу). Тобто, ті чи інші дії або бездіяльність є порушенням не тільки і не стільки того чи іншого пункту ч. 1 ст. 116 Кодексу, а є порушенням тих, встановлених Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм, які регулюють порядок складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання. Тому для виявлення ознак правопорушення слід аналізувати не тільки зміст відповідного пункту ч. 1 ст. 116 Кодексу, а й зміст конкретних норм бюджетного зако

нодавства, які порушені дією чи бездіяльністю конкретного суб’єкту бюджетного процесу.У поняття "законодавство" тут включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (див. абз.3 п. 3 констатуючої частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), справа №17/81-97 від 9 липня 1998 р.). Склади розглядуваних порушень бюджетного законодавства сконструйовані як формальні, тобто до їх обов’язкових ознак не входить фінансова шкода чи інші наслідки. Зрозуміло, що кожне бюджетне порушення спричиняє ту чи іншу шкоду державним та суспільним інтересам. Однак формальний склад правопорушення означає відсутність необхідності і зобов’язання контролюючого органу виявляти і доводити наявність конкретної шкоди, вираховувати її розмір тощо для прийняття рішення про застосування заходів впливу. Визначені в ст. 116 Кодексу види порушення бюджетного законодавства характеризуються наявністю спеціального суб'єкту – учасник бюджетного процесу. Не може бути суб'єктом бюджетного правопорушення Верховна Рада України. У випадку прийняття Верховною Радою України бюджетних законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми в установленому порядку можуть бути визнані неконституційними Конституційним Судом України. Такі норми втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення Конституційним Судом України (див. Закон України "Про Конституційний Суд України").Визначення суб’єктів правопорушень як юридичних осіб виключає питання щодо суб’єктивної сторони правопорушень. Тобто до складу вказаних правопорушень не входить вина – не можна говорити про умисел чи необережність юридичної особи.За допущені порушення бюджетного законодавства до органів та установ, як учасників бюджетного процесу, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 117 Кодексу. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом (див. коментар до ст. 121 Кодексу).Таким чином порушення бюджетного законодавства, що наведені у ст. 116, мають особливі ознаки об’єктивної сторони (недотримання норм бюджетного законодавства), чітко визначене коло суб’єктів (учасники бюджетного процесу), характеризуються повною відсутністю суб’єктивної сторони, мають власні санкції (заходи впливу, закріплені у ст. 117 Кодексу), а також особливий порядок розгляду порушень та застосування санкцій). Все це дозволяє віднести порушення бюджетного законодавства до самостійного виду правопорушень, відмінного від цивільних деліктів, адміністративних правопорушень, злочинів тощо. 1. Включення недостовірних даних до бюджетних запитів. Про порядок складання бюджетного запиту див. коментар до п. 9 ст. 2 та до ст. 35 Кодексу. Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів (ст. 34 Кодексу). Зазначені норми спрямовані на забезпечення своєчасності, достовірності та повноти бюджетних запитів. Однак склад цього бюджетного правопорушення утворює лише включення до бюджетних запитів недостовірних даних. Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені обсяги надходжень і видатків, викривлені розрахунки, обґрунтування та інші показники та дані, що не відповідають дійсності і впливають на рішення щодо виділення обсягів бюджетних коштів та напрямів їх використання. Помилки, які не впливають на формування та використання фінансових ресурсів (наприклад, помилки в найменуванні обладнання, що планується для придбання в наступному бюджетному періоді) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 1 ст. 116 Кодексу.Для наявності порушення не має значення – умисно чи помилково включені до бюджетного запиту недостовірні дані, а також який бюджетний запит (загальний, індивідуальний, додатковий) містить такі дані. Суб’єктами цього порушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладений обов’язок складання бюджетного запиту. За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у включенні недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КПАП) (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 2. Порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання.Терміни підготовки бюджетних запитів визначаються Міністерством фінансів України. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 251 ЦК). Тому формально порушенням встановлених термінів подання бюджетних запитів є їх подання як раніше, так і пізніше встановленої календарної дати. Однак на практиці порушення встановлених термінів фіксується у випадку подання бюджетного запиту в будь-який день після календарної дати, визначеної в установленому порядку Мінфіном. Якщо ж для подання бюджетного запиту був визначений не термін, а строк тобто певний період у часі (наприклад, «протягом двох тижнів» або «не пізніше травня» тощо), розглядуване правопорушення настає після спливання цього строку за правилами, визначеними ст. 254 Цивільного кодексу України.Як неподання бюджетних запитів кваліфікується їх відсутність не тільки після закінчення відповідного терміну, але і на момент прийняття рішення про застосування заходів впливу, передбачених ст. 117 Кодексу.Суб’єктами цього порушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладений обов’язок подання бюджетного запиту.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 3. Визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників.Обсяги бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників визначаються у бюджетних запитах, бюджетних програмах, проекті Державного бюджету України та змінах до нього, проектах місцевих бюджетів тощо. Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені обсяги бюджетних коштів, що вказані у відповідних документах.Для наявності порушення не має значення – умисно чи помилково визначені недостовірні обсяги бюджетних коштів. Суб’єкти порушення – учасники бюджетного процесу, які при складанні відповідного бюджетного документу включили до нього недостовірні обсяги бюджетних коштів.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 4. Планування надходжень або витрат Державного бюджету (місцевого бюджету), не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.Цим Кодексом до витрат бюджету віднесені видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п. 14 ст. 2). У свою чергу надходження бюджету – доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів (п. 37 ст. 2). Планування інших надходжень або витрат, а також доходів чи видатків, не передбачених бюджетною класифікацією (ст. 9 і 10 Кодексу), утворює склад цього правопорушення. Так само це порушення має місце при плануванні надходжень, що не включені до складових частин бюджету (наприклад, планування надходження коштів, від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, якщо законом не надано відповідне право). Частина 2 ст. 85 Кодексу містить пряму заборону планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом.Суб’єкти порушення – учасники бюджетного процесу, які при складанні відповідного бюджетного документу включили до нього надходження або витрати, не віднесені до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.За допущене порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 5. Порушення встановленого порядку або термінів подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради).Порядок і термін подання проекту закону про Державний бюджет України визначені ст. 96 Конституції України, а також ст. 37 і 38 Кодексу. Зокрема визначено, що Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються матеріали, визначені в ч. 1 ст. 38 Кодексу. Порядок подання проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим (місцевої ради) визначений ст. 75 і 76 Кодексу. Зокрема визначено, що проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради.Таким чином склад цього порушення утворює будь-яке порушення порядку подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради). Це може бути, наприклад, неприйняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради про схвалення проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет). Так само склад цього порушення буде у випадку подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) без матеріалів, які є їх обов’язковими додатками, подання їх пізніше встановленого строку або взагалі неподання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) в році, що передує плановому.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Суб’єкти порушення – учасники бюджетного процесу, на яких відповідними нормами Кодексу покладений обов’язок складання та подання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет).За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 6. Порушення встановленого порядку або термінів розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).Порядок і терміни розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України визначені ст. 39-41 Кодексу, а також ст. 153-159 Регламенту Верховної Ради України. Порушення вказаних норм утворює об’єктивну сторону бюджетного правопорушення. Однак за фактичної відсутності суб’єкта відповідальності склад порушення бюджетного законодавства в даному випадку відсутній.Порядок і терміни розгляду проекту та прийняття рішення про місцевий бюджет визначені ст. 77 Кодексу, а також ст. 61 та іншими нормами Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Порушення вказаних норм утворює об’єктивну сторону бюджетного правопорушення. За змістом ст. 117 Кодексу за це порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Однак в даному випадку відсутній як орган, уповноважений на застосування попередження, так і норма, яка б врегулювала порядок його застосування (як це врегульовано стосовно наступного виду бюджетного правопорушення тим самими суб’єктами). 7. Прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів).Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні (ст. 75 і 77 Кодексу). Порушення цих норм, а також вимог Кодексу чи закону про Державний бюджет України при прийнятті рішення про місцевий бюджет. У випадку прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів можуть застосовуватися такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення дії рішення про місцевий бюджет (див. коментар до ст. 117 та ст. 122 Кодексу).У випадку прийняття рішення про місцевий бюджет з порушенням вимог цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України щодо складання бюджету, що не стосуються міжбюджетних трансфертів, а також доходів та видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, можливе застосування лише попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. 8. Порушення вимог цього Кодексу щодо затвердження державного бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом.Підстави та порядок затвердження бюджету з дефіцитом чи з профіцитом передбачені ст. 14 і 72 Кодексу. Порушення вказаних норм, наприклад, затвердження місцевого бюджету з профіцитом за загальним фондом без наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету утворює склад цього бюджетного правопорушення.За змістом ст. 117 Кодексу за це порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Однак в даному випадку відсутній як орган, уповноважений на застосування попередження, так і норма, яка б врегулювала порядок його застосування (як це врегульовано стосовно попереднього виду бюджетного правопорушення тим самими суб'єктами). 9. Включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України. Так, складові частини спеціального фонду бюджету, а також джерела надходжень визначені ч. 3 і ч. 4 ст. 13 Кодексу. Зокрема до зазначених джерел віднесені власні надходження бюджетних установ.Склад цього бюджетного правопорушення утворює затвердження бюджету з включенням до спеціального фонду надходжень з джерел, не віднесених до таких вказаними нормами чи законом про Державний бюджет України.Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, уповноваженні на прийняття відповідних бюджетів. За це порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у включенні до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Кодексом чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 10. Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.Зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), є порушенням вимог ст. 43 Кодексу. Акумулювання доходів бюджету на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, є порушенням вимог ч. 4 ст. 45 (стосовно доходів державного бюджету) або ч. 5 ст. 78 Кодексу (стосовно доходів місцевого бюджету). Для виявлення ознак відповідних порушень див. коментар до вказаних статей Кодексу.Про органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, див. п. 2 коментаря до ст. 118 Кодексу. За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у зарахуванні доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунку (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 11. Зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів.До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що закріплені за місцевими бюджетами (ч. 1 ст. 29 Кодексу). Склад доходів загального фонду Державного бюджету України, в тому числі розміри поділу податків і зборів визначені ч. 2 ст. 29 Кодексу. Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування, визначений ст. 64, 66, 69 та 71 Кодексу. Нормативи відрахувань податку з доходів фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування визначені ст. 65 Кодексу. Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету чи місцевих бюджетів, його зарахування визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу (ч. 3 ст. 29 і ч. 2 ст. 67 Кодексу).Порушення вказаних норм (наприклад, зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України менше чи більше 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення) утворює склад цього правопорушення. За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у зарахуванні доходів бюджету до іншого бюджету, ніж визначено Кодексом чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 12. Здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог цього Кодексу.Про поняття державних і місцевих запозичень див. п. 19 і п. 33 ст. 2 Кодексу та коментарі до них. Порядок здійснення державних (місцевих) запозичень, управління борговими зобов'язаннями та надання державних (місцевих) гарантій в загальному вигляді регулюються ст. 16-18, 73 і 74 Кодексу. Недотримання відповідних норм утворює склад цього бюджетного правопорушення. Наприклад, здійснення місцевих запозичень без погодження їх обсягів та умов з Міністерством фінансів України є прямим порушенням ч. 2 ст. 74 Кодексу і кваліфікується як бюджетне правопорушення, передбачене п. 12 ст. 116 Кодексу. Надання позик з одного бюджету іншому заборонено ч. 2 ст. 73 Кодексу.Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, які ухвалили (прийняли, затвердили) рішення про здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог цього Кодексу.За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Кодексу, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 13. Прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій.Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначається на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) (див. ст. 18 Кодексу та коментар до неї).До перевищення вказаних граничних обсягів може призвести рішення про отримання нових кредитів (позик). Склад цього правопорушення на відміну від інших є матеріальним, тобто відповідальність можлива лише за наявності наслідків, які вже настали. Прийняття рішень, які не призвели, а лише могли призвести до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій, не утворює складу цього правопорушення і не є підставою для прийняття заходів впливу, передбачених ст. 117 Кодексу.Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, які ухвалили (прийняли, затвердили) рішення здійснення державних (місцевих) запозичень (наприклад, у формі випуску облігацій), надання державних (місцевих) гарантій.За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у прийнятті рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 14. Розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог цього Кодексу.Порядок розміщення тимчасово вільних коштів бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою регулюється ст. 16 Кодексу. Плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право), а також плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право) належать до доходів відповідно загального фонду Державного бюджету України чи до доходів загального фонду місцевих бюджетів (ст. 29 і 69 Кодексу).Недотримання вимог зазначених норм Кодексу утворює склад цього бюджетного правопорушення. Наприклад, керівник місцевого фінансового органу здійснив розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах без рішення відповідної місцевої ради або не на конкурсних засадах. За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у розміщенні тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог Кодексу, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 15. Створення позабюджетних фондів, порушення вимог цього Кодексу щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів.Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається (ч. 9 ст. 13 Кодексу). Вимоги щодо порядку відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами містяться в ст. 13 Кодексу. Недотримання вказаних вимог утворює склад цього бюджетного правопорушення.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у створенні позабюджетних фондів, а також у порушенні вимог Кодексу щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 16. Порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 47 Кодексу). Постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2002 р. №228 затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Терміни подання, розгляду проектів кошторисів, їх уточнення на основі лімітної довідки про бюджетні асигнування встановлюють для розпорядників нижчого рівня головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів. Так само встановлені певні правила та терміни складання, розгляду і затвердження інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету: річного розпису асигнувань; річного розпису повернення кредитів до відповідного бюджету та надання кредитів з відповідного бюджету; річний розпис витрат спеціального фонду; помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету; помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис надання кредитів із загального фонду відповідного бюджету тощо.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Недотримання вимог вказаного Порядку в частині складання і розгляду кошторисів бюджетних установ утворює склад цього бюджетного правопорушення, суб’єктом якого виступають розпорядники нижчого рівня. Головні розпорядники є суб’єктом цього бюджетного порушення у формі затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, а також затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 17. Порушення порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).Основні засади застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, загальні вимоги до порядку розробки паспортів бюджетних програм викладені у ст. 20 Кодексу. Зокрема, встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми. Правила складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм затверджені наказом Міністерства фінансів України 29.12.2002 р. №1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2008 р №19) містять норму про те, що головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на погодження до Міністерства фінансів України протягом чотирьох тижнів після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. За певних умов, вказаних у п. 3 зазначених Правил, головні розпорядники подають на затвердження до Мінфіну проекти паспортів бюджетних програм протягом тижня.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Недотримання зазначених норм Кодексу та Правил в частині встановлених ними порядку подання і затвердження паспортів бюджетних програм, у тому числі терміну їх подання і терміну їх затвердження утворює склад цього бюджетного правопорушення. Порушення порядку розробки паспортів бюджетних програм, тобто дії, що передують їх поданню та затвердженню, складом цього правопорушення не охоплюються. Суб’єктом правопорушення є головні розпорядники бюджетних коштів.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 18. Порушення встановлених термінів доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів.Обов’язок головних розпорядників розподіляти та доводити до розпорядників нижчого рівня та/або одержувачів бюджетних коштів обсяги бюджетних асигнувань закріплений п. 3 ч. 5 ст. 22 Кодексу. Див. також наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. №57 “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету”.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Склад цього правопорушення утворюють як дії щодо доведення документів про обсяги бюджетних асигнувань пізніше встановлених термінів, так і не доведення вказаних документів взагалі (бездіяльність).Суб’єктом правопорушення є головні розпорядники бюджетних коштів.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 19. Порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Державного казначейства України.Загальні питання відкриття і закриття рахунків в органах Державного казначейства України врегульовані в ст. 43, 57, 78 Кодексу, положення яких конкретизовані в Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженому наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. №221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 08.05.2008 р. №152).Зокрема, п. 7.1 цього Порядку встановлює, що бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Недотримання відповідних норм Кодексу, приписів зазначеного Порядку та інших нормативних актів щодо казначейське обслуговування бюджетних коштів утворює склад цього бюджетного правопорушення.Суб’єктами правопорушення витупають учасники бюджетного процесу, на яких покладені обов’язки відкриття та закриття рахунків в органах Державного казначейства України.За допущене порушення можуть застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 20. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.Будь-яке бюджетне зобов'язання, тобто будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, може бути взято лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ч. 1 ст. 23 Кодексу). Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, а за спеціальним фондом бюджету – виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (ч. 1 та 2 ст. 48 Кодексу). Недотримання зазначених норм Кодексу утворює склад цього бюджетного правопорушення, суб’єктами якого є розпорядники бюджетних коштів. Однак при цьому слід враховувати, що стосовно деяких бюджетних зобов’язань встановлені виключення з вказаного загального правила. Так, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Державним казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (абз. 4 ч. 7 ст. 51 Кодексу).За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Відповідальність службових осіб, винних у взятті зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 21. Порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань.Державне казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів врегульований нормами Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженому наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. №136. Зазначений Порядок містить, зокрема, посилання на ряд обставин, які є підставою для органів Державного казначейства України відмовити в реєстрації бюджетних зобов'язань. За наявності вказаних підстав або підстав, визначених іншими чинними нормативними актами, відмова в реєстрації бюджетних зобов'язань не може бути визнана необґрунтованою.Несвоєчасність реєстрації означає порушення встановленого Порядком терміну. Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. За відсутності зазначених нормативних підстав відмова в реєстрації бюджетних зобов'язань, а також їх несвоєчасна реєстрація утворюють склад цього бюджетного правопорушення. Суб’єктами правопорушення є органи Державного казначейства України. За це порушення бюджетного законодавства передбачені такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Фактично, беручи до уваги функції суб’єкта правопорушення, може застосовуватися лише попередження. 22. Порушення вимог цього Кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати.Статтею 46 Кодексу встановлені стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням. Згідно з п. 3-5 ч. 1 цієї статті здійсненню платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань обов’язково передує стадія отримання товарів, робіт і послуг. Виключенням з цього правила може бути лише попередня оплата (авансування), яка передбачена законодавством (див. п. 1.3 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженому наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. №136, Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів Державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. №89 а також інші нормативні акти Державного казначейства України з цього питання).Попередня оплата за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів без наявності дозволу на це спеціальними нормами законодавства, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати утворюють склад розглядуваного бюджетного правопорушення. Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Суб’єктом цього бюджетного правопорушення є відповідні розпорядники коштів Державного бюджету. За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у порушенні вимог Кодексу при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 23. Здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України.Органи Державного казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання. Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування, тощо) (п. 12.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. №89). Слід враховувати, що здійснення окремих видатків, наприклад, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю та/або носять гриф "Таємно", проводиться без подання підтвердних документів. Перелік можливих відмов у прийнятті до виконання платіжних доручень з посиланням на положення законодавчих та нормативно-правових актів, на підставі яких надається відмова, містить додаток 2 до листа Державного казначейства України від 07.10.2009 р. №15-06/2513-16907. За їх відсутності відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України вважається безпідставною.Суб’єктами цього бюджетного правопорушення є органи Державного казначейства України та розпорядники бюджетних коштів, які надали платіжні документи з недостовірною інформацією.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Стосовно органів Державного казначейства України, беручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися лише попередження.Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також винних у безпідставній відмові у проведенні платежу органами Державного казначейства України, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 24. Нецільове використання бюджетних коштів.Про ознаки нецільового використання бюджетних коштів див. ст. 119 Кодексу та коментар до неї.До розпорядників бюджетних коштів, які здійснили нецільове використання бюджетних коштів, можуть застосовуватися такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; зменшення бюджетних асигнувань; повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів).Відповідальність службових осіб, винних у нецільовому використанні бюджетних коштів, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п.6 коментаря до ст. 121 Кодексу), або за ст. 210 Кримінального кодексу України (далі – КК) (див. п. 7 коментаря до ст. 121 Кодексу). 25. Порушення вимог БК при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет).Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України визначені ст. 41 Кодексу. Наприклад, щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім окремо вказаних випадків).Особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету в разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет визначені ст. 79 Кодексу.Недотримання вказаних норм, а також відповідних підзаконних актів, що конкретизують порядок здійснення витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет), утворює склад цього бюджетного правопорушення.Суб’єктами правопорушення є розпорядники коштів державного бюджету та органи Державного казначейства, які зареєстрували незаконні зобов’язання та здійснили оплату.За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Стосовно органів Державного казначейства України, беручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися лише попередження.Відповідальність службових осіб, винних у порушенні вимог Кодексу при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 26. Надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог цього Кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету.Для виявлення ознак цього правопорушення слід звертатися, зокрема, до ст. 50, 70 Кодексу, а також нормативних актів, які встановлюють умови надання коштів з бюджету та їх повернення до бюджету, в тому числі умови здійснення бюджетних позичок та надання фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі. Суб’єктами правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які допустили порушення вимог Кодексу щодо надання чи повернення кредитів та/або встановлених умов кредитування бюджету.За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у наданні кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог Кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 27. Здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч цьому Кодексу.Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цією статтею) або надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету) (ч. 4 ст. 16 Кодексу). Порушення цієї норми і утворює склад цього правопорушення.За прямою вказівкою зазначених норм Кодексу суб’єктами правопорушення є будь-які бюджетні установи (див. п. 12 ст. 2 Кодексу та коментар до неї), до яких можуть бути застосовані такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні бюджетними установами запозичень у будь-якій формі, а також у наданні бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч Кодексу, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 28. Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету.Це правопорушення посягає на принцип самостійності Державного бюджету України та місцевих бюджетів, закріплений п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу, а також порушує норми, що встановлюють розмежування видатків між бюджетами (ст. 87-93 Кодексу).Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, що здійснили видатки, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджетуЗа вчинення цього бюджетного правопорушення передбачені такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні видатків, кредитуванні місцевого бюджету, які відповідно до Кодексу мають проводитися з іншого бюджету, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 29. Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.Якщо правопорушення, передбачені п. 23 і 26 ст. 116 Кодексу, характеризуються недотриманням порядку реєстрації зобов’язань, проведення платежів, надання кредитів при наявності та в межах бюджетних призначень, то розглядуване правопорушення, передбачене п. 29 ст. 116 Кодексу, вчиняється без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. Тому для виявлення ознаки правопорушення відсутні необхідність посилання на певні правилі, інструкції тощо. Для застосування заходів впливу достатньо встановити факт здійснення відповідних видатків чи надання кредитів, відсутність бюджетних призначень для цих видатків чи кредитування, або факт перевищення суми видатків (кредиту) розміру відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України або іншими бюджетними документами, прийняти на його виконання (бюджетний розпис, лімітна довідка, кошторис тощо).Суб’єктами цього правопорушення є учасники бюджетного процесу Здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. До вказаних суб’єктів можуть застосовуватися такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; зменшення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні видатків бюджету чи наданні кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Кодексу чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 30. Порушення вимог цього Кодексу щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету.Вимоги щодо формування резервного фонду бюджету та виділення з нього коштів містять ст. 24 Кодексу. В ч. 1 цієї статті зазначено, що порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Тому виявлення ознак цього правопорушення потребує аналізу не тільки вимог Кодексу, як це зазначено у п. 30 ст. 116, але також норм Порядку використання коштів резервного фонду бюджету (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №415), який визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету. Порушення встановлених процедур та/або виділення коштів на заходи, що не передбачені ч. 1 ст. 24 Кодексу та п. 6 вказаного Порядку, і утворює склад цього бюджетного правопорушення. Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, вказані в ч. 2 ст. 24 Кодексу.За допущене порушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у порушенні вимог Кодексу щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету, настає за ч. 3 і ч. 4 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 31. Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації.Вимоги щодо застосування бюджетної класифікації встановлені як статтями Кодексу, так й іншими нормативними актами.Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Кодексу бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу (див. ст. 9-15 Кодексу та коментарі до них).Подальший розвиток вимоги щодо застосування бюджетної класифікації отримали в нормах наказу Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Зокрема, п. 3.3.2 наказу встановлено, що показники видатків та кредитування державного бюджету здійснюються за програмною класифікацією.Важливі норми містить також Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджена наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. №495.Суб’єктом цього правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які здійснюють повноваження з управління бюджетними коштами з порушенням вимог зазначених законодавчих та інших нормативних актів щодо застосування бюджетної класифікації. За вчинення цього бюджетного правопорушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 32. Включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів.Згідно зі ст. 19 Кодексу підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього є самостійною стадією бюджетного процесу. Використання на цій стадії недостовірних даних призводить до спотворення всього бюджетного процесу, перш за все прийняття невірних рішень щодо бюджетів наступних періодів. Пункт 32 ст. 116 Кодексу містить дві форми бюджетного правопорушення.Перша форма – «включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)».Склад цього порушення передбачає включення недостовірних даних в бюджетну звітність. Відповідальність за включення недостовірних даних до інших видів звітності (фінансової, статистичної тощо) наступає за нормами інших законодавчих актів.Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Види звітів, учасники бюджетного процесу, відповідальні за підготовку звітів, структура звітів та інші загальні питання підготовки звітності врегульовані ст. 58-62 Кодексу. Форми бюджетної звітності бюджетних установ і органів Державного казначейства України та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України (див., наприклад, накази Державного казначейства України від 03.02.2010 р. №33 «Про затвердження форм звітності про виконання державного бюджету», від 11.02.2010 р. №41 «Щодо затвердження форм звітності про виконання місцевих бюджетів», Інструкцію про порядок складання єдиних (місячних, квартальних та річних) форм звіту про виконання Зведеного бюджету України та зведених форм звіту про виконання Державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя», затверджену наказом Державного казначейства України від 06.02.2009 р. №51).Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені показники надходжень і видатків бюджету, розміру заборгованості та інші показники, що включені до відповідної форми звітності.Для наявності порушення не має значення – умисно чи помилково включені до звіту недостовірні дані, а також який бюджетний звіт (місячний, квартальний, річний) містить такі дані. В той же час, помилки, які не впливають на достовірність інформації про стан виконання бюджету (наприклад, механічна помилка в коді бюджетної класифікації) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 32 ст. 116 Кодексу.Друга форма цього правопорушення – «порушення порядку та термінів подання таких звітів».Словосполучення «таких звітів» вказує на те, що заходи впливу застосовуються у випадках порушення порядку та термінів подання звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет). Відсутність в таких звітах недостовірних даних не впливає на кваліфікацію вчиненого як порушення бюджетного законодавства.Для виявлення ознак правопорушення, тобто для визначення порядку і термінів подання звітності, слід звернутися до ст. 58-62 Кодексу та вказаних вище наказів Державного казначейства України. Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Суб’єктами цього бюджетного правопорушення в його обох формах є учасники розпорядники бюджетних коштів, а також інші учасники бюджетного процесу, зазначені у ст. 59-62 Кодексу.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 33. Порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів.Загальні питання ведення бухгалтерського обліку виконання державного бюджету України врегульовані ст. 56 Кодексу. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).Питання методології бухгалтерського обліку, вимоги щодо правил його ведення містить Порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій по виконанню державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 11.08.2008 р. №327. Питання бюджетної звітності врегульовані Інструкцією про порядок складання єдиних (місячних, квартальних та річних) форм звіту про виконання Зведеного бюджету України та зведених форм звіту про виконання державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (затверджена наказом Державного казначейства України від 06.02.2009 р №51). Див. також наказ Державного казначейства України від 03.02.2010 р. №33 «Про затвердження форм звітності про виконання державного бюджету».Бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.Порушення вимог ст. 56 Кодексу, вказаних та інших нормативних актів з цього питання, утворює склад бюджетного правопорушення. Порушення встановлених строків надання звітів по суті також є порушенням встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, однак передбачено як самостійний склад правопорушення п. 34 ст. 116 Кодексу.Суб’єктом правопорушення визнаються учасники бюджетного процес, на яких покладений обов’язок За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 34. Порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі.Для виявлення ознак цього правопорушення слід звернутися до наказу Державного казначейства України, яким затверджено порядок та терміни складання звітності у відповідному році (наприклад, наказ Державного казначейства України від 25.03.2009 р. №123 «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів»).Порушення норм зазначених нормативних актів в частині вимог до порядку та термінів подання звітності утворює склад цього бюджетного правопорушення. Так, вказаним Порядком, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 р. №123 встановлено, що фінансова звітність подається безпосередньо головним бухгалтером (керівником фінансової служби). Форми фінансової звітності подаються на електронних носіях у вигляді транспортних файлів звітних даних згідно з вимогами автоматизованої системи Державного казначейства України. Подання звітності у неповному обсязі означає неподання певних форм звітності, або не повне заповнення їх граф та рядків.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Суб’єктом цього правопорушення за прямою вказівкою п. 34 ст. 116 Кодексу визнаються бюджетні установи (див. п. 12 ст. 2 Кодексу та коментар до неї).За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 35. Невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку.Склад правопорушення наявний незалежно від того, які дані відповідають дійсності, а які є недостовірними – ті, що включені до звітності, чи ті, що відображені в бухгалтерському обліку. Завершеним правопорушення буде в момент надання органам Державного казначейства України звітності, яка містить дані, що не відповідають даним бухгалтерського обліку. Суб’єктами бюджетного правопорушення в таких випадках за прямою вказівкою п. 35 ч. 1 ст. 116 Кодексу є будь-які бюджетні установи (див. п. 12 ст. 2 Кодексу та коментар до неї).За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 36. Включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів.Для виявлення ознак цього бюджетного правопорушення слід звернутися до Правил складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 р №1098 (у редакції наказу від 14.01.2008 р. №19). Саме вони містять вимоги щодо порядку та термінів подання звітів про виконання паспортів бюджетних програм. Вказаним наказом затверджено також форму квартального (річного) звіту про виконання паспорта бюджетної програми, при заповненні якої до звіту включаються недостовірні дані. Недостовірними слід вважати показники, які відхиляються в будь-якій бік (зменшення чи збільшення) від правильного значення.Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті. Суб’єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладений обов’язок складання та подання звітів про виконання паспортів бюджетних програм.За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 37. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.Порядок подання та розгляду законопроектів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету детально врегульований ст. 27 Кодексу. Наразі видання підзаконних нормативних актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону чинним Кодексом не передбачено. Тому видання будь-яким органом влади (центральним чи місцевим) в будь-якій сфері господарства чи соціальних гарантій нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, утворює склад цього бюджетного правопорушення.Нормативно-правовий акт – офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається (п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. №34/5). Видання розпорядчих актів (актів, дія яких поширюється на чітко визначене ними коло осіб, тобто персоніфікованих, і які мають разове застосування) не може кваліфікуватися за п. 37 ч. 1 ст. 116 Кодексу.За допущене порушення застосовується захід впливу – попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у виданні нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу), або за ст. 211 КК (див. п. 7 коментаря до ст. 121 Кодексу).  38. Здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.Діями, вказаними в цьому пункті, порушуються вимоги ч. 2 ст. 85 Кодексу, а саме: «Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату».За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Кодексу чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу). 39. Порушення вимог статті 28 цього Кодексу щодо оприлюднення та доступності інформації про бюджет.Бюджетне правопорушення являє собою невиконання або несвоєчасне виконання вимог ст. 28 Кодексу щодо забезпечення доступності інформації про бюджет різних рівнів – від Державного бюджету до бюджету села, селища. Так, утворює склад цього бюджетного правопорушення бездіяльність головного розпорядника коштів державного бюджету щодо виконання вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 28 Кодексу про публічне представлення та публікацію інформації до 15 березня року, що настає за звітним про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призначення щодо яких визначені їм законом про Державний бюджет України.За допущене порушення може застосовуватися попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу). 40. Інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.По-перше, до інших випадків порушення бюджетного законодавства відносяться дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені нормами Кодексу, але не підпадають під ознаки правопорушень, вказаних у п. 1-39 ч. 1 ст. 116. Це такі випадки:а) порушення вимог ч. 13 ст. 17 Кодексу щодо заборони реструктуризації заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету;б) порушення вимог ч. 14 ст. 17 Кодексу щодо заборони списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету;в) порушення вимог ч. 11 ст. 23 Кодексу щодо заборони без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами;г) порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 41 Кодексу щодо заборони із загального фонду державного бюджету здійснювати витрати в частині капітальних видатків та надання кредитів з бюджету;ґ) порушення вимог ч. 6 ст. 45 Кодексу щодо заборони проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах;д) порушення вимог ч. 10 ст. 78 Кодексу щодо заборони після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат;д) порушення вимог ч. 2 ст. 79 Кодексу щодо заборони до прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету, а також здійснювати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії.По-друге, до інших випадків порушення бюджетного законодавства відносяться дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) і не підпадають під ознаки правопорушень, вказаних у п. 1-39 ч. 1 ст. 116. Наприклад, як порушення бюджетного законодавства мають кваліфікуватися випадки невиконання таких норм Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»:— порушення вимог ст. 8 Закону про заборону відчуження галузевих резервів (виробничих запасів) уранового концентрату, сформованих за рахунок коштів цільового галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу;— порушення вимог ч. 1 ст. 61 Закону про заборону реструктуризації заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі;— порушення вимог ч. 2 ст. 61 Закону про заборону списання пені, яка нарахована внаслідок невиконання суб'єктом господарювання зобов'язань за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі;— порушення вимог ч. 3 ст. 61 Закону про заборону списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі;— порушення вимог ч. 4 ст. 61 Закону про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками і зборами (обов'язковими платежами).В усіх випадках порушення бюджетного законодавства, які кваліфікуються за п. 40 ч. 1 ст. 116 Кодексу, можливе застосування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення. Також, залежно від статусу суб’єкта порушення та змісту порушеної вимоги бюджетного законодавства, можуть бути застосовані такі заходи впливу, такі як зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань. Крім того, за порушення вимог закону про Державний бюджет України можуть застосовуватися інші заходи впливу, якщо вони визначені таким законом.

Наступна >
 
Авторизація
Пошук